Decision № 4991673, 23.09.2009, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "23" вересня 2009 р. по справі № 01/122-38

за позовом приватного малого підприємства “МЛС”, м. Рівне

до приватного підприємства “Торговий дім Європацукор”, смт. Іваничі, Іваничівського району, Волинської області

про стягнення 2 961,44 грн.

Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Білик В.В. (довір. у справі)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 2 961,44 грн., з них: 2580,30 грн. заборгованості за переданий на підставі договору № 309 від 3.09.2008р. товар, 381,14 грн. пені за період з 1.12.2008р. по 20.08.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав .

Відповідач надіслав до господарського суду клопотання , в якому просить розгляд справи відкласти в зв’язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому процесі.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 7.09.2009р. відповідача було зобов’язано до 21.09.2009р. подати господарському суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов. Проте зазначених вимог не виконано, пояснень по суті позовних вимог не подано.

Умовами відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному судовому засіданні, але вони можуть бути усунені судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Обставин, через які спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, відповідач не навів, необхідності участі представника у судовому засіданні не обґрунтував. Явка представника відповідача в судове засідання, призначене на 23.09.2009р., не визнавалась обов’язковою. Представник позивача вважає клопотання необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд клопотання відповідача відхилено, справу відповідно до ст.75 ГПК України розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

3.09.2008р. між сторонами у справі було укладено договір № 309, згідно з умовами якого продавець зобов’язується відпустити товар по ціні, кількості та асортименті згідно попередньої домовленості та виписаних рахунках, а покупець зобов’язується прийняти даний товар по довіреності згідно оплачених рахунків, та згідно паспортів якості.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на протязі 20 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, але не пізніше останнього дня календарного місяця, в якому були відгрузки.

На виконання умов договору № 309 від 3.09.2008р. позивач через Антонюка В.М., який діяв на підставі довіреності серії НБИ № 578927 від 13.11.2008р. передав відповідачу товару на загальну суму 22 162,30 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1/6577 від 13.11.2008р.

Відповідач оплату товару провів частково - на суму 19 582 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача.

Враховуючи наведене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 2580,30 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 2580,30 грн. залишку заборгованості за переданий йому на підставі договору № 309 від 3.09.2008р. товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. договору № 309 від 3.09.2008р. передбачено обов’язок відповідача у випадку несвоєчасної оплати сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочки.

Згідно із п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на те, що відповідач не виконав зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару у повному обсязі у строк, визначений договором від 3.09.2008р., з нього відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, п. 4.1. договору від 3.09.2008р. слід стягнути 308,79 грн. пені за період з 1.12.2008р. по 31.05.2009р., виходячи з розрахунку: 2580,30 х 24% : 365 х 182 = 308,79 грн.

Враховуючи вимоги п. 6 ст. 232 ГК України, в позові про стягнення 72,35 грн. пені за період з 1.04.2009р. по 20.08.2009р. слід відмовити.

Про те, що саме приватне підприємство “Торговий дім Європацукор” має відповідати за вимогою позивача про стягнення 2580,30 грн. заборгованості за переданий на підставі видаткової накладної № 1/6577 від 13.11.2008р. товар, свідчить те, що саме цьому підприємству позивачем було передано товар.

Про те, що товар було передано саме приватному підприємству “Торговий дім Європацукор”, а отже відповідач у справі належний, свідчать:

- накладна №1/6577 від 13.11.2008р., згідно з якою одержувачем товару є приватне підприємство “Торговий дім Європацукор” ;

- довіреність на отримання цього товару, видана приватним підприємством “Торговий дім Європацукор”, своєму представнику Антонюку В.М.;

- банківські виписки про рух коштів на рахунку позивача, згідно з якими саме приватне підприємство “Торговий дім Європацукор” оплачувало позивачу за масло, посилаючись при цьому на договір №309 від 3.09.2008р.

З огляду на викладене, та обставина, що позивачем в позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача, не може бути підставою для відмови в позові.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 549, 599, ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства “Торговий дім Європацукор” (Волинська область, Іваничівський район, смт. Іваничі, вул. Заводська,18, № св. 02371707) на користь приватного малого підприємства “МЛС” (юридична адреса: м. Рівне, вул. Орлова, 48/62; поштова адреса: м. Рівне, вул. Млинівська, 20, р/р 26005011111980 «Фінанси та кредит»м. Рівне, МФО 333603, код 13991251) 2580 грн. 30 коп. заборгованості, 308 грн. 79 коп. пені; 99 грн. 51 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 230 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 72 грн. 35 коп. пені відмовити.

Суддя І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 25.09.2009р.