Справа № 478/61/14-ц Провадження №2/478/97/2014 У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.01.2013 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Біцюк А.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до СТО «АІС Миколаїв», іноземного підприємства «АІС Миколаїв», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів, повернення сум кредиту, стягнення моральної шкоди, -
В с т а н о в и в:
ОСОБА_2 подав до суду позов в якому посилаючись на несвоєчасне здійснення гарантійного ремонту його автомобілю просив стягнути з СТО «АІС Миколаїв» на його користь штрафні санкції за прострочення гарантійного ремонту автомобілю в сумі: 452892 гривні; кошти витрачені на аренду автомобілю в сумі 55 тис.грн.; кошти на правову допомогу в сумі 12.5 тис грн., кошти витрачені на непланові витрати в сумі 5,6 тис.грн. В звязку з неможливістю користуватись автомобілем та здійснення протягом тривалого часу права власності відносно автомобіля, через його відсутність та збільшенням в звязку з цим фізичних навантажень і випадків серцевих приступів, просив стягнути з СТО «АІС-Миколаїв» моральну шкоду.
Також ОСОБА_2 посилаючись на наявність у його автомобілі істотного недоліку відмови роботи аварійної сигналізації рівня мастила в картері двигуна, що унеможливлює подальшу експлуатацію автомобілю, просив розірвати договір купівлі- продажу автомобілю між ним та іноземним підприємством «АІС Миколаїв» та стягнути з нього кошти витрачені на купівлю автомобілю та його оформлення в розмірі 240900 грн. та 15 тис. грн. відповідно. В звязку із завданням йому моральних страждань через неможливість користуватись автомобілем, позивач просив стягнути з ІП «АІС-Миколаїв» моральну шкоду.
Крім того, в звязку з вимогою про розірвання договору купівлі продажу, позивач просив зобовязати ПАТ «Укрсоцбанк» повернути суми вже здійснених виплат в розмірі 70 тис. грн. та здійснити відповідне коригування кредитних зобовязань.
Згідно до п.п.4 п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розєднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі розєднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про розєднання позовів і копія предявленого позову.
Відповідно до вимог ч.2 ст.126 ЦПК України залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про розєднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що розгляд позовних вимог до СТО «АІС-Миколаїв» та до ІП «АІС-Миколаїв», ПАТ «Укрсоцбанк», які виникли з різних підстав, в одному провадженні ускладнить вирішення справи та призведе до його затягування, чим буде порушено вимоги ст.157 ЦПК України щодо строків розгляду справи, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до:
1 - СТО «АІС Миколаїв» про стягнення штрафних санкцій за прострочення гарантійного ремонту автомобілю в сумі: 452892 гривні; коштів витрачених на оренду автомобілю в сумі 55 тис.грн.; коштів на правову допомогу в сумі 12.5 тис грн., коштів витрачених на непланові витрати в сумі 5,6 тис.грн, моральної шкоди;
2 - іноземного підприємства «АІС-Миколаїв» та ПАТ «Укрсоцбанк» про розірвання договору купівлі- продажу автомобілю, стягнення з ІП «АІС-Миколаїв» коштів витрачених на купівлю автомобілю та його оформлення в розмірі 240900 грн. та 15 тис. грн. відповідно; стягнення моральної шкоди; повернення сум вже здійснених виплат по кредитному договору в розмірі 70 тис. грн. або здійснення відповідного коригування кредитних зобовязань,
підлягають розєднанню у самостійні провадження.
У разі розєднання судових справ виділена в окреме провадження судова справа підлягає автоматичному розподілу на загальних підставах (п.3.6 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої ОСОБА_3 суддів України від 26.11.2010 року №30).
Керуючись ч.2 ст.126 ЦПК України, суддя
У х в а л и в:
Розєднати у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до СТО «АІС Миколаїв», іноземного підприємства «АІС Миколаїв», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів, повернення сум кредиту, стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до іноземного підприємства «АІС-Миколаїв» та ПАТ «Укрсоцбанк» про розірвання договору купівлі- продажу автомобілю, стягнення з ІП «АІС-Миколаїв» коштів витрачених на купівлю автомобілю та його оформлення в розмірі 240900 грн. та 15 тис. грн. відповідно; стягнення моральної шкоди; повернення сум вже здійснених виплат по кредитному договору в розмірі 70 тис. грн. або здійснення відповідного коригування кредитних зобовязань, виділити у самостійне провадження та передати до канцелярії Казанківського районного суду Миколаївської області для присвоєння реєстраційного номеру та розподілу згідно до вимог ст.11-1 ЦПК України.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до СТО «АІС Миколаїв» про стягнення штрафних санкцій за прострочення гарантійного ремонту автомобілю в сумі: 452892 гривні; коштів витрачених на оренду автомобілю в сумі 55 тис.грн.; коштів на правову допомогу в сумі 12.5 тис грн., коштів витрачених на непланові витрати в сумі 5,6 тис.грн, моральної шкоди, залишити в даному провадженні у цивільній справі №478/61/14-ц, провадження №2/478/97/2014.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя
The court decision No. 49798899, Kazanka District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 23.01.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 478/61/14-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: