№ 49775263, 23.09.2010, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2010 р. справа № 2a-3088/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі

судді Могили А.Б.,

з участю секретаря Надраги Л.Я.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Фокстрот-Прикарпаття»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0058811700/0 від 09.07.2010 року та № 0058811700/1 від 10.08.2010 року, -

встановив:

ДП «Фокстрот-Прикарпаття»звернулося в суд із адміністративним позовом до ДПІ в м. Івано-Франківську про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0058811700/0 від 09.07.2010 року та № 0058811700/1 від 10.08.2010 року.

Позов мотивовано тим, що відповідачем з 25.05.2010 року по 14.06.2010 року проводилася планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 11707/23-2/32077729 від 29.06.2010 року. Перевіркою виявлено порушення п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.17.1 ст. 17, п.19.2а) ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(зі змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 7152, 14 грн. У звязку з цим відповідачем винесено з врахуванням апеляційного оскарження до органів державної податкової служби України повідомлення-рішення № 0058811700/0 від 09.07.2010 року та № 0058811700/0 від 10.08.2010 року щодо визначення суми податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників (в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями) в розмірі 21456, 42 грн. Дані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем не допущено порушень податкового законодавства, про які в акті перевірки зазначає відповідач, про що свідчать оформлені у визначеному законом порядку первинні фінансово-бухгалтерські документи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову, вказуючи, що внаслідок проведеної перевірки позивача, працівниками Державної податкової служби Івано-Франківської області виявлено виплату працівникам позивача заробітної плати в більших сумах ніж зазначено у бухгалтерських документах. Таким чином, позивач занижував розмір сплати податку з доходів фізичних осіб. За результатами перевірки відповідачем донараховано позивачу вказаного податку в розмірі 7152, 14 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14304, 28 грн. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що з 25.05.2010 року по 14.06.2010 року відповідачем проводилася планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року. Даний факт підтверджується копією акту № 11707/23-2/32077729 від 29.06.2010 року та поясненнями представників сторін.

Проведеною перевіркою виявлено порушення п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.17.1 ст. 17, п.19.2а) ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(зі змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 7152,14 грн.

За результатами перевірки відповідачем 09 липня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0058811700/0, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників 21456, 42 грн. (з яких 14304, 28 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Внаслідок розгляду скарги позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем залишено їх без змін, а скаргу без задоволення. У звязку з цим відповідач 10.08.2010 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 0058811700/1, яким визначив таку ж суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників і застосував в такому ж розмірі штрафні (фінансові) санкції.

Зазначені в акті перевірки порушення полягали в тому, що ОСОБА_4, працюючи в позивача з 01.07.2007 року по 30.11.2008 року 8 годин в день, а з 01.12.2008 року по 04.01.2010 року 4 години в день, отримував заробітну плату в більшій сумі ніж зазначено в даних бухгалтерського обліку позивача, в звязку з чим фактично отримав заробітної плати на 14584 грн. більше. Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача враховуючи наступне.

ОСОБА_4, працюючи в позивача продавцем непродовольчих товарів був, як і інші 138 працівників позивача, проінформований про кількість годин робочого часу та розмір заробітної плати, що підтверджується копіями заяви ОСОБА_5 та наказу № 0112-Кп від 01.12.2008 року (а.с.24-32).

Скарг з боку працівників позивача, в тому числі ОСОБА_4, на незаконність встановлення такого робочого часу та розміру заробітної плати суду не представлено. Пояснення ОСОБА_4 надані 08.06.2010 року працівнику податкової міліції, вже після звільнення з роботи в позивача, про 8 годинний робочий день та виплату частини заробітної плати в «конверті»не є підставою для донарахування податку з доходів найманих працівників. Перевірка вказаних обставин на їх достовірність здійснюється в іншому порядку, визначеному законодавством.

Крім того, в акті перевірки вказано, що водіям, які працювали повний робочий день, про що свідчать шляхові листи, позивачем виплачувалася заробітна плата, як випливає зі штатного розпису, менша ніж встановлені оклади за повний місяць. Внаслідок цього, відповідачем зроблено розрахунок заробітної плати водіїв за повний відпрацьований час в попередніх періодах та розрахунок податку з доходів фізичних осіб.

Суд вважає, що здійснення відповідачем розрахунку заробітної плати водіїв позивача за повний відпрацьований час в попередніх періодах і як наслідок щодо розрахунку податку з доходів фізичних осіб є неправомірним.

Згідно наказу позивача від 31.12.2009 року № 3112 працівникам встановлено посадові оклади з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 865 грн. та затверджено новий штатний розклад з 01.01.2010 року. Водіям позивача встановлено 4 годинний робочий день, що підтверджується копіями табелів обліку використання робочого часу з січня по березень 2010 року.

Доказів на наявність скарг та звернень водіїв позивача на те, що вони змушені працювати щодня більше ніж 4 години, і на неоплату такої роботи позивачем, суду не представлено. Суд вважає, що шляхові листи з відмітками про час виїзду з території підприємства та час вїзду на його територію не свідчать про фактично відпрацьований час водіїв позивача.

Проаналізувавши наведені відповідачем порушення, які були підставою для донарахування податку з доходів фізичних осіб, суд вважає, що відповідачем безпідставно винесено податкові повідомлень-рішень.

В ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено завдання органів державної податкової служби, а саме здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Таким чином, відповідач не вправі констатувати наявність чи відсутність порушень законодавства про працю.

Згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 18.01.2003 року, таким органом є Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю. Його завданнями та завданнями державних інспекторів праці є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю.

Судом встановлено, що перевірки за додержанням законодавства про працю в позивача компетентним органом не проводилися.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що дані документальних перевірок результатів платника податків про заниження або завищення суми податкових зобовязань є підставою для визначення їх сум контролюючим органом (п.4.2.2 ст. 4 Закону).

Державною податковою інспекцією м. Івано-Франківська під час перевірки вивчалися первинні фінансово-бухгалтерські документи щодо правильності нарахування, сплати податкових зобовязань, в тому числі і податку з доходів фізичних осіб. Під час розгляду справи невідповідності даних вказаних документів і нарахованих сум по податку з доходів найманих працівників не встановлено. У звязку з цим, суд приходить до висновку, що визначених ДПІ в м. Івано-Франківську порушень вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачем не допущено. Внаслідок цього відсутні підстави і для застосування штрафних фінансових санкцій в порядку та розмірі, встановленому ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положення ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив та просив надіслати запит в інспекцію праці та органи прокуратури про можливо наявні в них докази порушення позивачем законодавства про працю.

В ст. 71 ч.3 КАС України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

Відповідачем в судовому засіданні не представлено доказів наявності в інспекції праці та органах прокуратури на розгляді звернень щодо порушень позивачем законодавства про працю, а тому підстав для витребування доказів по справі в суду відсутні.

В звязку з вищенаведеним, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0058811700/0 від 09.07.2010 року, № 0058811700/1 від 10.08.2010 року про визначення суми податкового зобовязання (з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів найманих працівників у сумі 21456, 42 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на її апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)А.Б. Могила

Постанова в повному обсязі складена 27.09.2010 року.