Березівський районний суд Одеської області
22.02.2013
Справа №1504/100/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2013 р. м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Лебединського С.Й.,
при секретарі Мостової Т.В., Гораку І.В., Головченко В.М.
за участю прокурора Васютинського О. С., Доброжана А.І.
захисника підсудної ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2. Літинського району Вінницької області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, на час порушення кримінальної справи працювала виконуючою обовязки начальника Березівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області, розлученої, на утриманні одна неповнолітня дитина, інваліда другої групи, раніше не судимої, мешкає по вул. Піонерська, буд №10, кв.№14, м. Березівка Одеської області,
у скоєнні злочину передбаченому ч.3 ст.368 КК України.
В с т а н о в и в:
ОСОБА_2 будучи посадовою особою виконуючою обовязки начальника Березівської МДПІ в Одеській області скоїла умисний злочин при наступних обставинах. Так, в літку 2011 р. ОСОБА_2 від мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3, дізналась, що на території належному йому кафе «Пальміра», що у м. Березівка Одеської області, по вул. Кірова, 44-а буде розташований гральний промоавтомат. Викликавши до себе у БДМПІ власника промоавтомата ОСОБА_4 ОСОБА_5 запропонувала останньому сплатити їй 2000 тисячі гривень на оплату охоронцям МДПІ, а в свою чергу пообіцяла не впливати на подальшу роботу промоавтомата, а саме не виносити наказ та не направляти працівників МДПІ на проведення перевірки законності його установки та роботи.
12 жовтня 2011 р. після 14 годин ОСОБА_4 виконуючи раніше досягнуту домовленість між ним та ОСОБА_2 в її службовому кабінеті БМДПІ за адресою вул. Ген. Плієва, 21, м. Березівка Одеської області передав ОСОБА_2 гроші у виді 1450 гривень і 70 доларів США, що складають в обговорену раніше суму в 2000 гривень.
Отримані ОСОБА_2 гроші були покладені у поліетиленовий пакет та у власну сумочку.
Далі у той же день 12 жовтня 2011 р. приблизно після 14 годин 30 хвилин отримані ОСОБА_2 гроші були виявлені і вилучені працівниками служби безпеки України із сумочки належній ОСОБА_2 на праві власності, у її робочому кабінеті.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнала частково. Показала суду, що гроші брала не для себе, а для виплати заробітної плати охоронцям БМДПІ в Одеській області.
Проте вина підсудної підтверджується у повному обсязі доказами зібраними під час судового розгляду справи.
Свідок ОСОБА_4 показав суду, що збирався займатись у м. Березівці Одеській області підприємницькою діяльністю по установці на обслуговуванню грального промоавтомату. Для цього у кафе «Пальміра», що по вул. Кірова, 44-а, м. Березівка Одеської області був завезений промоавтомат. Був викликаний до в.о. начальника БМДПІ в Одеській області ОСОБА_2,. яка в процесі розмови запропонувала йому сплатити 2000 гривень за безперешкодне функціонування грального промоавтомату.
12 жовтня 2011р. ОСОБА_4 у приміщенні службового кабінету БМДПІ за адресою вул. Ген. Плієва, 21, м. Березівка Одеської області на виконання передав ОСОБА_2 гроші у виді 1450 гривень і 70 доларів США, що складають в обговорену між ними раніше суму в 2000 гривень. Гроші були прийняті ОСОБА_2 та покладені у поліетиленовий пакет та власну сумочку.
Свідок ОСОБА_6 показав суду, що дійсно знайомий з ОСОБА_4, перебуває з ним у партнерських відносинах і в звязку з цим передав останньому по субліцензійній угоді промоакціонний апарат.
Свідок ОСОБА_7 показав суду, що по домовленості с ОСОБА_4 повинен був здійснювати технічне обслуговування промоакціонного апарату. Апарат був завезений у кафе «Пальмір» м. Березівка Одеської області, де ОСОБА_4 планував його установити для роботи.
Свідок ОСОБА_8 показав суду, що є власником кафе «Пальміра», що по вул. Кірова, 44-а, м. Березівка Одеської області. У нього в кафе ОСОБА_9 збирався поставити промоакціонний апарат. Оскільки він є субєктом підприємницької діяльності і регулярно сплачує податки, то чергового разу будучи в БМДПІ в Одеській області у ОСОБА_2 він запитав її про законність установки і роботи такого промоакціонного апарату, та залишив їй номер мобільного телефону ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_10 показала суду, що 12 жовтня 2011 р. в ранку перебувала на книжковому ринку, що на Александровскому проспекті у м. Одесі, разом і з подругою ОСОБА_11. Була запрошена працівника СБУ у якості понятої при проведенні помітки грошових засобів в сумі 1450 гривень та 70 доларів США і проведенні огляду посадової особи яка повинна була отримати хабар. Також вона описала події при помітки грошових коштів і у подальшому огляді робочого кабінету ОСОБА_2, у м. Березівка Одеській області, виявленні у неї грошей та вилученні їх.
Свідок ОСОБА_11 дала покази аналогійні показам ОСОБА_10.
Також вина ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження на досудовому слідстві.
Заявою ОСОБА_4 від 12 жовтня 2011 р. в якій він зазначає, що в нього в.о. начальника Березівській МДПІ в Одеськаій області ОСОБА_2 вимагає хабар - гроші в сумі 2000 гривень.
/а.с.7/
Актом огляду та вручення грошей від 12 жовтня 2011 р., з якого вбачається що ОСОБА_4 були вручені помічені гроші в сумі 1450 гривень і 70 доларів США.
/а.с.12-13/
Протоколом огляду робочого кабінету ОСОБА_2 від 12 жовтня 2011 р. з якого вбачається, що у цей день у її робочому кабінеті в приміщенні БМДПІ в Одеській області, за адресою вул. Ген. Плієва, 21, м. Березівка, Одеській області були виявлені та вилучені помічені гроші в сумі 1450 гривень і 70 доларів США.
/а.с.14-17/
Явкою зі знанням ОСОБА_2, з якого вбачається, що вона добровільно описала обставини вчиненого нею злочину.
/а.с.30-32/
Наказом від 23 березня 2011 р. про призначення ОСОБА_2 на посаду тимчасово виконуючої начальника Березівській МДПІ в Одеській області.
/а.с.34/
Положенням про Березівську міжрайонну державну податкову інспекцію в Одеській області від 12 квітня 2006 р..
/а.с.35-43/
Протоколом огляду промоакціонного апарату у кафе «Пальміра», яка розташоване по вул. Кірова, 44-а. м. Березівка Одеської області. З протоколу вбачається що дійсно по даному адресу у приміщенні кафе знаходився промоакціонний апарат, який ОСОБА_4 збирався установити та організувати його роботу.
/а.с.123-129/
Протоколом огляду особової справи ОСОБА_2, з якої вбачається, що вона відноситься до 6-ї категорії державних службовців.
/а.с.165-251, 253-256, 261/
Суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена повністю. Кваліфікація її дій за ч.3 ст.368 КК України є правильною, оскільки вона вчинила отримання посадовою особою, яка займає відповідальне становище у будь якому вигляді хабару за невиконання в інтересах того хто дає хабар будь яких дій, з використанням наданої їй влади, повязане з вимаганням хабару.
Посилання ОСОБА_2 на те, що хабар не брала, а гроші просила у свідка ОСОБА_4 на виплату заробітної плати охоронцям БМДПІ в Одеській області суд оцінює як її спосіб самозахисту від предявленого їй обвинувачення.
На думку суду посилання ОСОБА_2 на необхідність в грошах на виплату заробітної плати повністю спростовується зібраними по справі доказами.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 діючи всупереч інтересам служби замість проведення перевірки законності дій по установці та організації роботи промоавтомата пропонує ОСОБА_4 принести гроші у сумі 2000 гривень, а отримавши гроші вона розпоряджається ними як власними поклавши у власну сумочку.
Призначаючи міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного нею злочину, особу підсудної, те, що вона скоїла злочин вперше, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом другої групи та написала явку зі знанням.
З урахуванням викладеного суд вважає, що міра покарання підсудній має бути призначена у вигляді позбавлення волі, але її виправлення можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України «Звільнення від відбування покарання з випробуванням».
Керуючись ст.321, 323, 324 КПК України 1960 р., суд
З а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винною за ч.3 ст.368 КК України, і призначити їй міру покарання 5 (пять) років позбавлення волі із позбавленням права займати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків протягом 2 (двох) років;
Застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк встановити тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_2 обовязки за п.п.2,3,4, ч.1 ст.76 КК України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально - виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,
роботи, або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Залишити ОСОБА_2 запобіжний захід підписку про невиїзд, до набуття вироку чинності.
Стягнути з ОСОБА_2, що мешкає по вул. Піонерська, буд №10, кв.№14, м. Березівка Одеської області за проведену судово-криміналістичну експертизу хімічних речовин на користь Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз р/р 31256272210989 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 код ЄДРПОУ 02883110 код платежу 25010100/272 - 1406 (тисяча чотириста шість) гривень 40 коп..
Гроші в сумі 1450 гривень і 70 доларів США повернути ОСОБА_4.
Речові докази у виді - змивів з рук ОСОБА_2 знищити, інші речові докази залишити при матеріалах кримінальної справи.
Сплачену ОСОБА_2 заставу в сумі 17000 гривень повернути їй.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 пятнадцяті діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: _________
The court decision No. 49681024, Berezivka District Court of Odesa Oblast was adopted on 22.02.2013. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 1504/100/12. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: