log in
ENG
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "12" березня 2007 р. | Справа № 16/297
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/297 за позовом: Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Диківська сільська рада, с. Диківка Знам'янського району Кіровоградської області, до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін: від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення №352; від позивача - участі не брав, про час і місце проведення судового засідання належним чином повідомлений; від відповідача - участі не брав, про час і місце проведення судового засідання належним чином повідомлений; Знам'янським міжрайонним прокурором в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Диківська сільська рада пред'явлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. 26.10.2006 р. на адресу господарського суду Знам'янським міжрайонним прокурором надіслана заява про уточнення позовних вимог за № 4590 від 24.10.2006 року, відповідно до якої прокурор просить суд постановити рішення, яким повернути самовільну зайняту земельну ділянку приватним підприємцем ОСОБА_1 площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення власнику - Диківській сільській раді. Відповідачем у справі 26.10.2006р., 07.02.2007 р. надано письмові пояснення, в яких відповідач не згоден із заявленими позовними вимогами, посилаючись на те, що ним укладено з приватним підприємством "Геомарк" договір НОМЕР_1 на виконання проектно-вишукувальних робіт по виготовленню технічної документації зі складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки і наданий час проект знаходиться в стадії розробки; постанову НОМЕР_4 про накладення адміністративного стягнення від 24.07.2006 р. відповідач отримала і сплатила, подавши у відділ земельних ресурсів копію відповідного платіжного документа. В судове засідання відповідач не з"явилась, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням (а.с.94). Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В: Відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України органами що уповноважені здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель є органи виконавчої влади по земельних ресурсах, а саме Олександрійський міжрайонний відділ з контролю за використанням та охороною земель. Заступником начальника Олександрійського міжрайонного відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській області на території Знам'янського району, за участю спеціалістів Знам'янського районного відділу земельних ресурсів у присутності ОСОБА_1 складено акт перевірки додержання вимог земельного законодавства від 17.07.2006 року (а.с. 12), яким зафіксовано факт самовільного користування земельною ділянкою та відповідно складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.07.2006 року НОМЕР_2 (а.с. 13) та притягнуто останню до адміністративної відповідальності, згідно ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, приписом від 17.07.2006 року НОМЕР_2 (а.с. 14) відповідача зобов'язано в 30-денний термін укласти договір оренди земельної ділянки. Однак, у 30-денний термін договір оренди земельної ділянки відповідачем не укладено. 24.07.2006 року виконуючим обов'язки начальника Знам'янського районного відділу земельних ресурсів винесено постанову про накладання адміністративного стягнення за НОМЕР_4 (а.с. 9), якою визнано приватного підприємця ОСОБА_1. винною у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51, 00 грн. Відповідач в наданих до суду поясненнях вказала, що накладений на підставі постанови НОМЕР_4 від 24.07.2006 р. штраф в сумі 51 грн. нею було сплачено, що підтверджується відповідною квитанцією НОМЕР_3 від 16.08.2006 р. (а.с. 26). В судовому засіданні 07.02.2007 року відповідач до господарського суду подав пояснення на позовну заяву, до якої додано: збірний кадастровий план, акт встановлення меж в натурі і погодження меж земельної ділянки, технічна документація та договір оренди землі від 27.12.2006 року без доказів його державної реєстрації. Зі змісту наданого відповідачем договору оренди землі від 27.12.2006 р. вбачається, що підставою для укладення даного договору є рішення Диківської сільської ради НОМЕР_5 від 07.11.2006 р. У відповідності до пункту 12 розділу X "Перехідні положення" до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. За змістом ч. 1 ст. 124, ч. 2 ст. 125 та ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Згідно ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержанні документа, що посвідчує право на неї, те державної реєстрації забороняється. З наведених вище норм вбачається, що однією з обов'язкових умов правомірного користування земельною ділянкою є наявність укладеного договору оренди, а також проведення його державної реєстрації. Наданий відповідачем договір оренди не пройшов державну реєстрацію, а тому відповідач відповідно і не набув право користування земельною ділянкою. Факт фактичного користування відповідачем спірною земельною ділянкою доводиться як матеріалами даної справи, а також не заперечується і з боку самого відповідача. За ст. 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Відповідач не надав документа, який посвідчує його право користування земельною ділянкою з подальшою державною реєстрацією та документа, який підтверджував би встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Тобто, відповідач не надав доказів державної реєстрації договору оренди землі. Самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем обмежує законного власника в праві розпоряджатися нею та використовувати за своїм призначенням. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь які дії особи, що свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі, до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду. Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) звільнити земельну ділянку, що знаходиться на території Диківської сільської ради та розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) в доход Державного бюджету на рахунок УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, рахунок № 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код24145329, код бюджетної класифікації 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій” - 85, 00 грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (м. Київ, пр. Перемоги 44, рахунок № 26002014180001 в ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707) витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у встановленому законом порядку.
|
