Court ruling № 49448362, 27.08.2015, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/9389/15-ц

Провадження № 2/461/2575/15

УХВАЛА

27.08.2015

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Мисько Х.М.,

при секретарі Коружинець Н.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом із позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просить для належного збереження та недопущення погіршення або знищення майна передати в управління Публічному акціонерному товариству «ВіЕс Банк» квартиру №3 за адресою: м. Львів, вул. Дж.Дудаєва, будинок №2, загальною площею 94,7 кв.м., що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 15 січня 2008 року;для чого забезпечити ПАТ ОСОБА_2» правами управителя, щодо вільного доступу представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до майна, що передано в управління, укладення договорів оренди майна, переданого в управління з третіми особами, розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном, укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління з третіми особами, представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах, незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань, повязаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрацій, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах звязку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним звязком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі, але не виключно, права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо) підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватись і розпоряджатись майном у встановлених чинним в Україні законодавством та цим Договором; інші права, необхідні для здійснення належного управління майном.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши клопотання про забезпечення позову, позовну заяву та інші матеріали справи, приходжу до висновку, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, всупереч вимогам ст.151 ЦПК України, така подана без обґрунтування заявленого виду забезпечення позову, без надання доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

Згідно із ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Позивачем не доведена відповідність та співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати.

Крім цього, відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Як вбачається із прохальної частини заяви про забезпечення позову, заявником не вказано вищевказаної інформації.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.

Головуючий суддя Мисько Х.М.