Court ruling № 49038908, 26.08.2015, Sumy Regional Court of Appeal

Справа №585/2015/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1684/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 57

УХВАЛА

26 серпня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Гагіна М. В. , Попруги С. В.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит » на ухвалу судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2015 року про відкриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит », відділення №198 філії « Полтавське РУ » АТ « Банк « Фінанси та Кредит », третя особа: Управління Національного банку України в Сумській області про захист прав споживачів, стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ « Банк « Фінанси та Кредит » ( далі ПАТ ), відділення №198 філії « Полтавське РУ » АТ « Банк « Фінанси та Кредит », третя особа: Управління Національного банку України в Сумській області про захист прав споживачів, стягнення коштів.

В апеляційній скарзі ПАТ, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу, а справу передати за підсудністю. Зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців в ПАТ є 6 зареєстрованих філій, проте жодне відділення в тому числі і філії не можуть виступати відповідачами в справі, тому позовну заяву з вимогами до банку необхідно подавати за місцезнаходженням юридичної особи, тобто Шевченківського районного суду м. Києва

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що 13 липні 2015 року ОСОБА_3, звернувся до суду з зазначеним позовом в порядку захисту прав споживача банківської послуги.

Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2015 року було відкрито провадження у справі за зазначеним позовом ОСОБА_3 ( а.с. 31 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором ( стаття 633 цього Кодексу ).

Статтею 633 ЦК країни передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться ( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У п. 2) постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 « Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів » розяснено, що оскільки Закон України « Про захист прав споживачів » не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються належать ті, що виникають, зокрема із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема : залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та ін.

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законі України « Про захист прав споживачів » та Законі України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг » терміни : споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу підпадають під дію Закону України « Про захист прав споживачів ».

Згідно з положеннями п. 22) ст. 1 цього ж Закону, споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника.

За загальним правилом підсудності, сформульованим у ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред»являються за їх місцем знаходження. Виключення із цього правила встановлені іншими нормами глави І розділу ІІІ ЦПК України.

Зокрема, у відповідності до вимог ч.ч. 5, 14 ст. 110 ЦПК України, позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов : за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору ( за винятком виключної підсудності ).

Окрім того, частиною 8 зазначеної статті встановлено, що позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

З матеріалів справи та доданих до неї документів вбачається, що договори про банківські вклади укладались з відділеннями №40 та №198 ПАТ в м. Ромни. За таких обставин при відкритті судом 1-ї інстанції провадження в цивільній справи правила підсудності порушені не були, оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, відтак підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « Банк « Фінанси та Кредит » відхилити.

Ухвалу судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2015 року про відкриття провадження у справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -