Decision № 48979583, 21.08.2015, Zakarpattia Regional Court of Appeal

Справа № 308/12339/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 серпня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Бисаги Т.Ю., Кондора Р.Ю.

при секретарі: Дашковській С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення суми, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 подала до Ужгородського міськрайонного суду позов до ТзОВ «Авто Просто» про стягнення суми.

Позов обґрунтовано тим, що 28.09.2011 року між нею та відповідачем укладено угоду №366391 з додатками №№1, 2 з метою придбання автомобіля.

На виконання даної угоди нею сплачено 31 723,35 грн.

Однак вважає, що така угода є нікчемною в силу ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки має ознаки пірамідальної схеми.

За таких обставин просила суд стягнути з відповідача 31 723,35 грн. сплачених нею на виконання нікчемної угоди.

В процесі розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги та просила суд визнати дану угоду недійсною і в порядку реституції стягнути з відповідача 31 723,35 грн.

В обґрунтування вимоги про недійсність угоди посилається на те, що така була укладена до отримання відповідачем Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, а тому ТзОВ «Авто Просто» не вправі було її укладати.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Авто Просто» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по даній справі нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема судом не враховано правові висновки викладені в Постанові ВСУ №6-40цс13 від 11.09.2013 року.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 28 вересня 2011 року між ОСОБА_2 і ТзОВ "Авто Просто" укладено Угоду, предметом якої є надання учаснику програми "АвтоТак" фінансових послуг, спрямованих на придбання автомобіля в групах.

Згідно з додатком №1 до зазначеної Угоди ОСОБА_2 отримала право на придбання автомобіля марки "Chevrolet", модель "Lacetti", вартістю 120 800 грн.

Статтею 3 Угоди передбачено зобов'язання відповідача щодо організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками програми "АвтоТак", здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати та передачі автомобіля учаснику.

Відповідно до ст. 5 Угоди учасник зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені Угодою, у порядку та строки, визначені Угодою; у ст. 7 визначено, що Угода діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених Угодою.

На виконання умов Угоди ОСОБА_2 сплачено 31 723,35 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що угода укладена до набуття ТзОВ «Авто Просто» статусу фінансової установи, а тому відповідач не мав повноважень на укладення угоди.

Однак з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

У Постанові від 11.09.2013 року за №6-40цс13, яка прийнята з підстав передбачених п.1.ч.1 ст. 355 ЦПК України, Верховний Суд України дійшов висновку, що діяльність ТОВ «Авто Просто» в рамках програми «Авто Так» не підпадає під ознаки пірамідальної схеми та не є такою, що вводить споживача в оману, оскільки є діяльністю щодо надання фінансових послуг для придбання товарів у групах.

Далі в цій же Постанові Верховний Суд України дійшов висновку, що «ураховуючи те, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не можна вважати правильним висновок суду про те, що така діяльність здійснюється товариством нелегітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності». Ліцензування діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах введено розпорядженням Нацкомфінпослуг від 09.10.2012 року №1676.

Таким чином, оскільки оспорювана угода укладена 28.09.2011 року (до введення ліцензування) і ТзОВ «Авто Просто», у відповідності до приписів Прикінцевих положень Закону України №3462-IV, яким віднесено продаж товарів у групах до фінансових послуг та передбачено ліцензування даної діяльності - протягом року отримав відповідне свідоцтво, то така діяльність не може вважатися нелегітимною.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував, у зв'язку з чим дійшов без підставного висновку про задоволення позову.

За таких обставин, відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення по даній справі нового рішення про відмову в задоволенні позову

Керуючись ст.ст. 214, 307, 309, 314, 316, 360-7 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовольнити.

Скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року та ухвалити по даній справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення суми - відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді