ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.09 Справа № 16/235
За позовом Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об’єднання “ТАТА”, м. Запоріжжя
до Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ
про стягнення 15214 грн. 23 коп.,
Суддя Шеліхіна Р.М.
При секретарі судового засідання Маценко О.В.
За участю представників сторін:
Від позивача –Куліков К.А., дов. від 05.09.09. №24,
Від відповідача –Безуглий С.В., дов. від 31.12.08. №03/5-622,
в с т а н о в и в:
Суть спору: заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 12496грн. і 3% річних в сумі 2717,93грн. за невиконання грошового зобов’язання по оплаті простого векселю на суму 85008грн. та у зв’язку з невиконанням у добровільному порядку рішення суду від 01.11.01. по справі №18/362 за період з серпня 2008 року по липень 2009 року.
Відповідач листом від 08.09.09. №03/1662, зданим у судовому засіданні, визнав борг перед позивачем на суму 85008грн. і вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних за невиконання грошового зобов’язання не заперечив і вказав, що позовна заява підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст.ст.22,78 ГПК України суд розцінює вказану заяву відповідача як визнання позовних вимог.
Суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, керуючись ст.22 ГПК України і п.5ст.78 ГПК України, суд приймає визнання відповідачем позову про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 12496грн. і 3% річних в сумі 2717,93грн. за невиконання грошового зобов’язання по оплаті простого векселю тому, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інших осіб і не суперечать діючому законодавству.
Між сторонами у справі вирішено спір про зобов’язання відповідача оплатити простий вексель від 22.12.2000 №643041480457 зі строком пред’явлення –за пред’явленням на суму 85008грн. і рішенням господарського суду Луганської області від 01.11.01. по справі №18/362 з відповідача стягнуто борг за векселем в сумі 85008грн.
У зв’язку з невиконанням відповідачем рішення суду позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідач підтвердив факт невиконання рішення суду, про що надав суду листа від 08.09.09. №03/1662, яким визнав позов у повному обсязі.
За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.11,509,625 ЦК України, якими встановлено обов’язок відповідача оплатити суму по векселю у встановлений у цінному папері строк у повному обсязі, суд приймає визнання відповідачем позову у повному обсязі.
Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача .
На підставі викладеного, ст.ст.11,509,625 ЦК України, керуючись ст.ст.22,49,п.5ст.78, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. «Лермонтова», 1 «в», ід. код 32473323 на користь Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об’єднання “ТАТА”, м. Запоріжжя, вул. ім. Макаренко, 13, ід. код 19264196 інфляційні нарахування в сумі 12496,18грн., 3% річних в сумі 2717,93грн., витрати по держмиту у сумі 152,14грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 236грн. Видати наказ.
Рішення підписане 15.09.09.
Суддя Р. Шеліхіна
The court decision No. 4865052, Commercial Court of Luhansk Oblast was adopted on 10.09.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 16/235. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: