Decision № 4863644, 31.08.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.09 Справа№ 3/159

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „ТНК-ТРАНС”, м. Київ

До відповідача: ТзОВ „ДДД ЛТД”, м. Яворів

Про стягнення 28 497,31 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Глова Н.Ю. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „ТНК-ТРАНС” до ТзОВ „ДДД ЛТД” про стягнення 28 497,31 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 31.08.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27.03.2008 року між ТзОВ „ТНК-ТРАНС” (Продавець) до ТзОВ „ДДД ЛТД” (Покупець) укладено договір №270308-86т про поставку товару.

На виконання умов договору протягом квітня-серпня 2008 року позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 587 168,24 грн. за який відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання не виконав.

Позивачем відповідачу 09.12.2008 року була направлена вимога №1297 про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 25 828,17 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 2 221,22 грн. та три відсотки річних в сумі 447,92 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №270308-86т відповідач протягом квітня-серпня 2008 отримав від позивача товар - нафтопродукти на загальну суму 587 168,24 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2213 від 30.04.2008 року, №4828 від 31.05..2008 року, №6709 від 30.06.2008 року, №9352 від 31.07.2008 року та № 10620 від 31.08.2009 року та довіреностями на отримання товару серія НБУ №793045 від 30.04.2009 р., серія НБУ №793172 від 05.05.2008 р., серія НБУ №793103 від 03.06.2008 р., серія ЯОМ №716203 від 01.07.2008 р. та серія НБУ №793142 від 01.08.2008 року.

Відповідно п. 7.1 Договору №270308-86т покупець зобов’язаний сплатити Продацю вартість поставленого товару, що не оплачена авансом, в строк 7 (сім) днів з моменту отримання Товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 25 828,17 грн. за отримані нафтопродукти.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 447,92 грн. та інфляційні втрати 2 221,22 грн. підлягають до сплати.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів своєчасної оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 284,97 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обережною відповідальністю „ДДД ЛТД” (81000, Львівська область, м. Яворів, пл.. Ринок, 6, код ЄДРПОУ 20811999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК-ТРАНС” (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 3248915 ) –25 828,17 грн. –боргу, 2 221,22 грн. –інфляційних втрат, 447,92 грн. –трьох відсотків річних, 284,97 грн. –державного мита та 312,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31.08.209 року.

Суддя