Decision № 4858978, 08.09.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2009

Справа №2-22/4062-2009

За позовом – Фізичної особи – підприємця Панасенко Олександра Валентиновича, м. Сімферополь, пров. Піхотинців, 5

до відповідача – ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд», м. Сімферополь, вул. Залізнична, 5

про стягнення 160000,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Панасенко О.В., паспорт

від відповідача – Богатирьов Д.А., представник, дов від 08.09.2009 року

Обставини справи:

Позивач - Фізична особа – підприємець Панасенко О.В. звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд», просить суд стягнути з відповідача 160000,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1 від 02.01.2009 року.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

02.01.2009 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір оренди № 1, відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає автотранспортну та вантажопідйомну техніку, згідно п.1 договору.

Пунктом 4 договору встановлено, що орендар зобов’язується своєчасно виконувати орендні платежі згідно з доданим розрахунком загальною сумою 20000,00 грн. на місяць.

Але, у період з січня 2009 року по червень 2009 року відповідач не здійснював оплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 120000,00 грн. Крім того, відповідно до акту звірки розрахунків між сторонами, а.с. 12, станом на 01.01.2009 року за відповідачем рахувалась заборгованість у розмірі 40000,00 грн.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача склала 160000,00 грн.

15.07.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості за договором у розмірі 160000,00 грн., а.с. 9.

Листом вих. № 508 від 21.07.2009 року, а.с. 10, відповідач повідомив позивача про те, що у зв’язку з відсутністю грошових коштів по причині недостатнього фінансування виконаних підприємством робіт, здійснити оплату заборгованості не надається можливим. Крім того, відповідач зазначив, що оплата буде здійснена при надходженні коштів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 160000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 вересня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» (м. Сімферополь, вул. Залізнична, 5, рахунок № 26006314155 в філії ВАТ «Морський транспортний банк» м. Сімферополь, МФО 384748, ЄДРПОУ 24308323) на користь Фізичної особи – підприємця Панасенко Олександра Валентиновича (м. Сімферополь, пров. Піхотинців, 5, рахунок № 26000440144100 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 1975318174) 160000,00 грн. заборгованості.

3. Стягнути з ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» (м. Сімферополь, вул. Залізнична, 5, рахунок № 26006314155 в філії ВАТ «Морський транспортний банк» м. Сімферополь, МФО 384748, ЄДРПОУ 24308323) на користь Фізичної особи – підприємця Панасенко Олександра Валентиновича (м. Сімферополь, пров. Піхотинців, 5, рахунок № 26000440144100 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 1975318174) 1600,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» (м. Сімферополь, вул. Залізнична, 5, рахунок № 26006314155 в філії ВАТ «Морський транспортний банк» м. Сімферополь, МФО 384748, ЄДРПОУ 24308323) на користь Фізичної особи – підприємця Панасенко Олександра Валентиновича (м. Сімферополь, пров. Піхотинців, 5, рахунок № 26000440144100 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 1975318174) 118,00 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.