Decision № 4857686, 18.09.2009, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.09 Справа № 18/157

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом іноземного підприємства «РЕТАЛ Україна», м. Київ

до приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «Каре», м. Луганськ

про стягнення 114142,48 грн?.

за участю представників:

від позивача: Правиленко В.В. за дов. від 24.04.2009;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 111086,65 грн., яку відповідач повинен був сплатити на виконання мирової угоди від 03.04.2009, затвердженої ухвалою господарського суду від 06.04.2009 по справі № 17/153 та пені в сумі 3055,83 грн. за прострочення грошового зобов’язання.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно мирової угоди від 03.04.2009, укладеної між сторонами за позовом, яка затверджена ухвалою господарського суду Луганської області від 06.04.2009 по справі № 17/153, відповідач зобов’язався погасити позивачу борг в загальній сумі 111086,65 грн., шляхом сплати останньому щомісячно грошових коштів наступним чином:

- до 30.04.2009 –36000 грн.;

- до 31.05.2009 –36000 грн.;

- до 30.06.2009 –39086,65 грн.

У порушення умов вказаної мирової угоди відповідач грошові кошти у встановлені строки позивачу не сплатив.

Борг в сумі 111086,65 грн. заявлено позивачем до стягнення з відповідача.

За прострочення сплати боргу позивач на підставі п. 4 мирової угоди нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (за 134 дні прострочення) в сумі 3055,83 грн. та заявив її до стягнення.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно абз. 9 п. 3.9.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Ухвала господарського суду Луганської області від 06.04.2009 по справі № 17/153, якою затверджена вказана мирова угода, не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, тому, вказана ухвала не має статусу виконавчого документу і не може бути виконана в порядку виконання судових рішень.

Одним із способів спонукання відповідача до виконання мирової угоди є стягнення з останнього заборгованості, передбаченої мировою угодою.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

Свої зобов’язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 111086,65 грн. відповідач не виконав. Борг відповідача складає 111086,65 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача суду не подав.

За таких обставин, борг в сумі 111086,65 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв’язку з чим, на підставі п. 4 мирової угоди на вимогу позивача несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача пеня за 134 дні прострочення складає 3055,83 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Клопотання відповідач від 18.09.2009 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню в зв’язку з його необґрунтованістю та безпідставністю (суд вже двічі задовольняв аналогічні клопотання відповідача, але останній витребувані матеріали суду не подав). Крім того, відкладення розгляду справи є неможливим в зв’язку із закінченням строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на державне мито в сумі 1141,43 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (з 14.07.2009 ці витрати сплачувалися в сумі 118 грн.) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «Каре», м. Луганськ, вул. Дачна, 3, ідентифікаційний код 30463879, на користь іноземного підприємства «РЕТАЛ Україна», м. Київ, вул. Якутська, 7-б, ідентифікаційний код 30729718, борг в сумі 111086,65 грн., пеню в сумі 3055,83 грн., витрати на державне мито в сумі 1141,43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; наказ видати.

18 вересня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 19 вересня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко