Decision № 4855795, 11.09.2009, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

11.09.2009 р. Справа № 19/73

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авантек”, с. Кам’янка Кам’янець – Подільського району Хмельницької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізон – ІФ”, м. Мукачево

про стягнення 66 987 грн. 29 коп., в тому числі 63 612 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 449 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань та 925 грн. 42 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Авантек”, с. Кам’янка Кам’янець – Подільського району Хмельницької області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізон – ІФ”, м. Мукачево про стягнення 66 507 грн. 33 коп., в тому числі 65 922 грн. 63 коп. заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 584 грн. 70 коп. пені. Позивачем на адресу суду надіслано заяву № 10 від 25.08.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 66 987 грн. 29 коп., в тому числі 63 612 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 449 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань та 925 грн. 42 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Позивач просить задоволити позов з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання, а саме несплатою заборгованості за поставлений товар в розмірі 63 612 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 15.07.2009 року, 29.07.2009 року, 18.08.2009 року та 02.09.2009 року, які були надіслані відповідачу рекомендованими листами з повідомленням на адресу: м. Мукачево, вул. Пряшівська, 9, повернуті у зв’язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На запити господарського суду Закарпатської області від 27.07.2009 року до Державного реєстратора виконавчого комітету Мукачівської міської ради, до Головного управління статистики у Закарпатській області та від 18.08.2009 року до Державного реєстратора Калузької РДА, на адресу суду надіслані витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в яких зазначено, що станом на 30.07.2009 року та 05.08.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізон – ІФ”, зареєстроване як юридична особа, яке знаходиться за адресою: м. Мукачево, вул. Пряшівська, 9), у судові засідання 29 липня 2009 року, 18 серпня 2009 року, 2 вересня 2009 року та 11 вересня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Згідно видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи (Том 1, арк. спр. 41 – 150; том 2, арк. спр. 1 – 18) Товариством з обмеженою відповідальністю „Авантек” було поставлено товар Товариству з обмеженою відповідальністю „Бізон – ІФ” на загальну суму 565 263 грн. 40 коп. Однак, покупець (відповідач) провів лише часткове погашення заборгованості у розмірі 501 651 грн. 40 коп., що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками та накладними на повернення товару (Том 2, арк. спр. 19 – 79).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару відповідачу та невиконанням останнім зобов’язань щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 63 612 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 63 612 грн. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 63 612 грн. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 63 612 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 2 449 грн. 87 коп., три проценти річних – 925 грн. 42 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 669 грн. 87 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625, п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізон – ІФ”, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 9 (код ЄДРПОУ 34268730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авантек”, Хмельницька область, Кам’янець – Подільський район, с. Кам’янка, вул. Вокзальна, 2 (код ЄДРПОУ 31347992) суму 66 987 (Шістдесят шість тисяч дев’ятсот вісімдесят сім гривень) грн. 29 коп., в тому числі 63 612 (Шістдесят три тисячі шістсот дванадцять гривень) грн. заборгованості за поставлений товар, 2 449 (Дві тисячі чотириста сорок дев’ять гривень) грн. 87 коп. інфляційних нарахувань та 925 (Дев’ятсот двадцять п’ять гривень) грн. 42 коп. три проценти річних, а також суму 669 (Шістсот шістдесят дев’ять гривень) грн. 87 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 315 (Триста п'ятнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.