Decision № 4845969, 18.08.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

18.08.2009

Справа №2-1/2352-2009

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії», (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 8),

до відповідача Дочірнього підприємства «Готельне господарство «Асторія», (98100, АР Крим, м. Феодосія, проспект Леніна, 9),

про стягнення 1227,67 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача Спірідонова І.М. – юрисконсульт, дов.№ 3 від 05.01.2009р.,

від відповідача не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства в м. Феодосії» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Дочірнього підприємства «Готельне господарство «Асторія» про стягнення заборгованості в сумі 1 086,38 грн., пені в розмірі 57,14 грн., витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 70,60 грн. та річних в сумі 13,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стоків у комунальну каналізацію №647/03 від 29.12.2003р. в частині своєчасної сплати наданих послуг.

Відповідач у відзиві на позовну заяву звернув увагу на сплату 16.06.2009р. заборгованості за договором №647/03 від 29.12.2003р. в сумі 1086,38грн. Позовні вимоги в частині стягнення з підприємства пені, витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та річних не визнає, при цьому зазначає про прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Науково-виробнича фірма «Укрспецсервіс», яке, в свою чергу, є засновником відповідача рішення про ліквідацію ДП «Готельне господарство «Асторія».

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

В С ТА Н О В И В :

29.12.2003р. між сторонами у справі укладений договір № 647/03 на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стоків у комунальну каналізацію, (далі договір, аркуш справи 13-14).

Пунктом 17 договору встановлений строк його дії – до 29.12.2004р. Вказаним пунктом, також, передбачена щорічна пролонгація договору на тих самих умовах, в разі відсутності за 1 місяць до закінчення строку його дії заяви однієї із сторін про розірвання або зміну умов договору.

У пункті першому вказаного договору сторони обумовили, що Водоканал (позивач) приймає на себе зобов’язання щодо водопостачання Абонента (відповідача) питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу і прийом стоків в міський каналізаційний колектор.

Пунктом 5 договору встановлено, що зняття показників водомірів проводиться щомісячно представником Водоканалу спільно з представником Абонента.

В свою чергу, Абонент самостійно сплачує щомісячні платежі згідно виставленому рахунку в строк до 10 числа місяця, що слідує за звітним, (пункт 3).

У порушення умов договору, відповідач прийняті на себе зобов’язання за договором №647/03 від 29.12.2003р. в частині оплати наданих послуг виконував частково, у зв’язку із чим, станом на квітень 2009 року заборгованість підприємства становить 1086,38грн.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

В свою чергу, у розумінні діючого законодавства зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 16.06.2009р. відповідачем погашено заборгованість перед водопостачальною організацією, про що свідчить меморіальний ордер № 1 від 16.06.2009р.

Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв’язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку сплачено суму основного боргу за договором №647/03 від 29.12.2003р. в сумі 1086,38грн., стягнення яких є предметом даного позову, суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині припинити за відсутністю предмету спору.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Під неустойкою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також, створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В підпункті 14.1. договору №647/03 від 29.12.2003р. сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено, що сума заявленої до відшкодування пені у розмірі 57,14 грн. обчислена позивачем правомірно.

Крім того, позивачем, також, заявлені вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Готельне господарство «Асторія» річних у розмірі 13,55грн. та 70,60 грн. інфляційних втрат.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суми інфляційних втрат та 3% річних розраховані позивачем правомірно, через що підлягають стягненню з відповідача.

Понесені позивачем витрати з сплати держмита в сумі 102,00 грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Готельне господарство «Асторія», (98100, АР Крим, м. Феодосія, проспект Леніна, 9; банківські реквізити: рахунок 266202710001 у ФФ АППБ «Аваль», МФО 324601, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 05450392) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії», (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 8, банківські реквізити: рахунок 26000525514741 в Феодосійському відділенні АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», МФО 324010, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 03348086) пеню в сумі 57,14грн., річні в сумі 13,55грн., втирати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 70,60грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з Дочірнього підприємства «Готельне господарство «Асторія» заборгованості в сумі 1086,38грн. провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.