Decision № 48264309, 11.08.2015, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 915/1161/15

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук В.О.,

без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК",

79026, вул. Сахарова, 78, м. Львів,

адреса представника: 04070, вул. Іллінська, 8, БЦ "Іллінський", 10 під'їзд, 6 поверх, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1.,

про стягнення кредитних коштів, відсотків за користування кредитними коштами, комісійних нарахувань за адміністрування кредиту та пені за невиконання зобов'язань щодо сплати кредиту і відсотків у загальній сумі 27737 грн. 86 коп. за договором про надання овердрафту від 08.04.2014 р. № 19-2014,

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (далі - Банк) пред'явлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього грошових коштів за укладеним між ними договором про надання овердрафту від 08.04.2014 р. № 19-2014 у загальній сумі 27737 грн. 86 коп., із яких: 19268 грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 5785 грн. 70 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; 10 грн. 64 коп. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 2055 грн. 25 коп. - пеня за прострочення повернення кредитних коштів; 617 грн. 14 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами; 1 грн. 13 коп. - пеня за прострочення сплати комісії за адміністрування кредиту; з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання овердрафту від 08.04.2014 р. № 19-2014, а саме, зобов'язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними та комісійної винагороди, у зв'язку з чим на суми заборгованості нараховано пеню, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Від сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не з'явилися.

На виконання вимог ухвали суду від 15.07.2015 р. представником позивача через канцелярію суду подані письмові обґрунтування позовних вимог та розрахунки позовних вимог.

Відповідач правом участі в судовому засіданні та подання відзиву на позов не скористався, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані позивачем письмові пояснення, суд приходить до такого.

Між Банком та підприємцем ОСОБА_1 укладений договір про надання овердрафту від 08.04.2014 р. №19-2014, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт (грошові кошти у національній валюті) для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту - 20000 грн., а підприємець ОСОБА_1 - повернути отриману суму овердрафту до 07.04.2015 р. і за користування грошовими коштами сплатити проценти у розмірі 28 % річних та комісію за управління кредитом у розмірі 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафта протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця (п.п.2.1-2.4).

Проценти за користування кредитом нараховуються щоденно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за відсотковою ставкою 28 % річних з урахуванням строку користування овердрафтом з моменту його надання ( п. 3.2 договору).

Суд визнає, що укладений сторонами договір овердрафту є кредитним договором.

Чинним законодавством України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Банком доведено, що ним на виконання договору надано підприємцю ОСОБА_1 на умовах овердрафту, починаючи з 09.04.2014 р., грошові кошти в сумі встановленого договором ліміту, про що свідчить витяг із рахунку НОМЕР_2 підприємця.

Згідно виписки з особового рахунку в період з 08.04.2014 р. по 27.07.2015 р. підприємець ОСОБА_1 використав кредитний ліміт, проте не здійснив платежі на виконання своїх грошових зобов'язань за договором, і тому на даний час заборгованість з повернення отриманих за договором кредитних коштів становить суму 19268 грн.

Саме зазначену суму Банком пред'явлено як позовну вимогу.

Із розрахунку заборгованості також випливає, що підприємцем ОСОБА_1 не оплачені передбачені договором комісійні винагороди Банку, нараховані у квітні 2014 р. на загальну суму 10 грн. 64 коп.

З розрахунком такої заборгованості суд погоджується.

Із цих же розрахунків заборгованості випливає, що Банком у відповідності до умов договору в період 09.04.-31.05.2014 р. нараховані відсотки, виходячи із ставки 28 % річних, а у подальшому в період 01.06.-07.04.2015 р., - виходячи із ставки 30 % річних, а всього відсотків у сумі 5785 грн. 70 коп.

Нарахування відсотків за користування кредитними коштами у період 09.04.-31.05.2014 р. із застосуванням передбаченої умовами договору відсоткової ставки в розмірі 28 % річних суд визнає обґрунтованим.

Застосування у період 01.06.2014 р.-07.04.2015 р. відсоткової ставки у розмірі 30 % річних Банком ні в позовній заяві, ні в поясненнях від 03.08.2015 р. № 2015/08/03-1 не обґрунтовано.

У відповідності до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням неподання позивачем суду належних і допустимих доказів на підтвердження застосування відсоткової ставки в розмірі 30 % річних, суд визнає, що при розрахунках сум відсотків за користування відповідачем кредитними коштами у період 01.06.2014 р.-07.04.2015 р. належить застосовувати відсоткову ставку в розмірі 28 % річних, яка передбачена договором та обґрунтована застосуванням у позовній заяві.

Визначений судом розмір заборгованості відповідача зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у період з 09.04.2014 р. по 07.04.2015 р. із застосуванням відсоткової ставки в розмірі 28 % річних складає загальну суму 5452 грн. 77 коп.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, Банк звернувся до відповідача з вимогою від 10.04.2015 р. № 041001 про погашення заборгованості, направлення якої підтверджується копією фіскального чеку відповідного поштового відділення від 10.04.2015 р. та описом вкладення.

Вимога відповідачем залишена без реагування та виконання.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 19268 грн. та зі сплати комісії в сумі 10 грн. 64 коп. підлягають задоволенню повністю, а вимоги про стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 5785 грн. 70 коп. - частково в сумі 5452 грн. 77 коп.

У задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків належить відмовити.

Суд також визнає, що за прострочення повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії позивачем обґрунтовано нараховано пеню.

Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

У відповідності до п.п. 6.1 укладеного сторонами договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) Банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.6 цього договору.

Пунктом 2.6 договору визначено, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором складає 0,3 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Банком нараховано пеню за прострочення повернення кредитних коштів за період 08.04.-10.06.2015 р. із застосуванням подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки.

Таке нарахування пені суперечить змісту вищенаведеного п. 2.6 договору.

Суд вважає, що при розрахунку суми пені за прострочення повернення відповідачем кредитних коштів належить застосовувати визначений п.2.6 договору її розмір, а саме, 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Визначена судом пеня за прострочення в період з 08.04.2015 р. по 10.06.2015 р. повернення кредитних коштів складає загальну суму 369 грн. 92 коп.

Щодо нарахування пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом суд прийшов до такого.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що позичальник сплачує проценти при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти.

Із розрахунку Банку випливає, що пеня за прострочення сплати процентів нарахована за період 08.04-10.06.2015 р. Нарахування пені у зазначений період суперечить умовам договору і чинному законодавству України.

Наведеним вище п.2.6 договору не передбачено іншого порядку нарахування пені, ніж визначеного ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Отже, пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами належало визначити з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України та п.3.3 договору, тобто протягом шести місяців з останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти, починаючи з 30.04.2014 р.

Аналогічні помилки допущено при розрахунку пені за прострочення сплати комісійних.

Згідно пп.2.3.3 договору нараховані комісії сплачуються не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вони нараховані, отже пеню належало визначити за іншій, ніж вказано у розрахунку, період.

З урахуванням викладеного, а також, що відсутні негативні наслідки і впливи на діяльність Банку від порушення підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, суд ураховує як виняткові обставини, які, з урахуванням інтересів сторін, дають право суду зменшити розмір пені, виходячи із положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.

На підставі вказаного, суд вважає за можливе розмір заявленої до стягнення пені за прострочення виконання грошових зобов'язань у загальній сумі 614 грн. 14 коп. зменшити до суми 100 грн.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст.49 ГПК України).

Отже, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 20.05.2015 р. № 20057947 у сумі 1827 грн., яка є мінімальною сумою судового збору з оплати вимог майнового характеру, передбаченою пп.2.п.2.ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", підлягають відшкодуванню за рахунок підприємця ОСОБА_1.

У судовому засіданні 11.08.2015 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", 79026, вул. Сахарова, 78, м. Львів, ідентифікаційний код 09807862, грошові кошти в загальній сумі 24831 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 41 коп., із яких: 19268 (дев'ятнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 5452 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 77 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 10 грн. 64 коп. - заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом; 100 (сто) грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.08.2015 р.

Суддя Ю.М. Коваль.