Decision № 478410, 27.02.2007, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.07 Справа № 2/14.

Суддя Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського обласного спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго” , м. Луганськ

до Марківського управління сільського господарства і продовольства, смт. Марківка Луганської області

про стягнення 7108 грн. 77 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Рисістих І.А., дов. від 23.10.06 № 15/42-17-480, Воронько Н.О., дов. від 23.02.07 № 15/42-17-123,

від відповідача –Коцький М.І., дов. від 23.01.07 № 20,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 7108 грн. 77 коп., згідно договорів від 01.03.01, від 01.10.02, від 15.10.04 № 6.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.01.07 № 17 та довідкою від 08.02.07 № 34 позовні вимоги визнав частково у сумі 2325 грн. 13 коп., у решті відхилив, посилаючись на часткове списання заборгованості станом на 20.12.02 у сумі 1900 грн., у зв’язку з пропуском строку позовної давності згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 30.12.05 № 496. Крім того, він повідомив про те, що при проведенні звіренні розрахунків ним не було враховано рахунки позивача від 23.12.05 № 10 на суму 700 грн. та від 27.12.05 № 10 на суму 1171 грн. 93 коп., внаслідок їх відсутності.

Заявою у порядку ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України відповідач просить про розгляді справи застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності за період з 31.01.02 по 01.01.04, внаслідок його пропуску позивачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та приймаючи до уваги, що:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі, 01.03.01, 01.10.02, 15.10.04 були укладені договори №№ 6 відповідно, за умовами яких „Постачальник” (позивач у справі) зобов’язався постачати „Споживачеві” (відповідач у справі) теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах, згідно з умовами та режимами теплоспоживання на балансової теплоналежності мереж, а останній приймати та своєчасно їх оплачувати.

Згідно розрахунку позивача станом на 01.10.06 за відповідачем створилась заборгованість за надані ним послуги, які ним були виконані у повній мірі та поставлено теплову енергію останньому, у його приміщення, що підтверджено актами включення та виключення теплоустановок та виставлені рахунки.

Відповідно до розділу V договорів від 01.03.01, від 01.10.02 та п. 6.2 договору від 15.10.04, укладених сторонами, оплата за надані послуги здійснюється відповідачем на підставі рахунків позивача протягом 3 та 7 добового терміну після їх отримання, але відповідач у повній мірі не розрахувався з позивачем, внаслідок чого за ним створилась заборгованість на загальну суму 7108 грн. 77 коп., яку він просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у решті вимоги відхилив, з підстав визначених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень положення Цивільного кодексу України застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а також щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Предметом розгляду даної справи є правовідносини, які виникли за договорами від 01.03.01, від 01.10.02 та від 15.10.04, враховуючи вищевикладене, при регулюванні даних правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в 3 роки.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 258 Цивільного кодексу України). Відповідачем подано заяву, яка здана у судовому засіданні 27.02.07, про застосування строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, з врахуванням розділу V та п. 6.2 укладених сторонами договорів та реєстрів вручення рахунків позивача, вбачається що строк оплати відповідачем послуг наданих позивачем визначений у термін: - згідно договорів від 01.03.01 та від 01.10.02 № 6 протягом 3-х добового терміну з дня отримання платіжних вимог доручень; - згідно договору від 15.10.04 № 6 протягом 7-ми добового терміну з дня отримання рахунків, тому з врахуванням п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України та враховуючи розрахунки позивача та відповідача у задоволенні позовних вимог у сумі 4434 грн. 26 коп. (заборгованість, яка склалась з січня 2002 року по грудень 2003 року) слід відмовити, у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовною заявою до суду 05.01.07, з віднесенням судових витрат у цій частині на позивача.

Щодо посилань відповідача на те, що ним при складенні акту звірення з позивачем не враховано рахунки від 23.12.05 № 10 на суму 700 грн. та від 27.12.05 № 10 на суму 1171 грн. 93 коп. судом приймається до уваги, оскільки з наданих позивачем реєстрів отримання рахунків вбачається лише отримання представником відповідача у грудні 2005 року рахунку від 30.12.05 № 10 на суму 767 грн. 12 коп.

Сума заборгованості 2674 грн. 51 коп. ( яка склалась з урахуванням проплат відповідача за період з 01.01.04 по 31.03.06) згідно звірення розрахунків між сторонами від 30.01.07 обгрунтована, підтверджена матеріалами справи.

Посилання позивача на переривання строку позовної давності, внаслідок підписання сторонами актів звірення розрахунків, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки вказані ним підстави не є перериванням перебігу строку позовної давності у відповідності з вимогами ст. 264 Цивільного кодексу України.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення у сумі заборгованості 2674 грн. 51 коп., з віднесенням судових витрат у цієї частині на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44,49, 82, 84,85 ГПК України , суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Марківського управління сільського господарства і продовольства, смт. Марківка Луганської області, пр. Південний, буд. 2, код 00734268 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства „Луганськтеплокомуненерго”, м. Луганськ, кв. Восточний, буд. 22, код 03340529 заборгованість у сумі 2674 грн. 51 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 38 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 44 грн. 39 коп., видати наказ.

3. У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання : 03.03.07

Суддя О.О. Седляр