Справа № 289/446/13-к
1-в/289/51/15
У Х В А Л А
24.07.2015 року м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської обл. в складі ОСОБА_1 при секретарі Шуба В.М
прокурора - Ревелюка С.В
представника КВІ: ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3І
розглянувши ку відкритому судовому засіданні в м. Радомишль подання МРВ КВІ в Радомишльському районі про скасування звільнення від покарання:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, гр.України,українця, жителя
м.Радомишль, провул. Коцюбинського,7 Радомишльський р-н Житомирська обл. ,- ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26.06.2013 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення вволі, і на підставі ст.75 КК України,він був звільненений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.
14.07.2015 року до Радомишльського районного суду з Коростишівського МРВ КВІ в Радомишльському районі надійшло подання про скасування звільнення ОСОБА_3 та просить про направлення його в місця позбавлення волі: з тих підстав, що засуджений не виконує покладені на нього судом обов'язки, не з'являється на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин.
В судовому засіданні представник кримінально-виконавчої інспекції свої вимоги викладені в поданні підтримав.
Засуджений ОСОБА_3 суду пояснив, що він хворіє і у нього тяжкий ступень інфекційного захворювання туберкульозу, тому часто перебуває на лікуванні у тубдиспансері і не мав ні матеріальної ні фізичної можливості з"явитися на реєстрацію до інспекції КВІ, свою вину він визнає розкаюється, просить його не направляти в місця позбавлення волі.
Прокурор подання не підтримав та просить відмовити у задоволенні даного подання, посилаючись на те, що у зв"язку з хворобою перебування ОСОБА_3 у місцях позбавлення волі погіршить його стан здоров"я .
Суд, заслухавши думку прокурора, думку представника кримінально-виконавчої інспекції, пояснення засудженого, розглянувши матеріали особової справи №76/2013рік, приходить до висновку, що подання передчасне і задоволенню не підлягає.
Так, судом встановлено, що в період іспитового строку засуджений з'являється для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, що підтверджується листком реєстрації, не з»явився лише декілька разів, в один з яких з"явилася його тітка та повідомила, що ОСОБА_3 перебуває на лікуванні в м.Житомирі, що пояснила неможливістю прибути на реєстрацію через хворобу .
Відповідно до ч.2 ст.78 КК України засуджений направляється для відбування призначеного покарання у випадках, коли він не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Таким чином, виходячи з викладеного, у вчинені невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків судом не вбачається систематичності, а тому суд прийшов до висновку, що подання є необгрунтованим, а матеріали справи не містять в собі достатніх доказів, які б свідчили про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Керуючись ст.ст.537,539 КПК України суд,
.
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні подання Коростишівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції про направлення ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26.06.2013 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення. .
Суддя Невмержицький І. М.
The court decision No. 47481540, Radomyshl District Court of Zhytomyr Oblast was adopted on 24.07.2015. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 289/446/13-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: