ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2006 р.
Справа № 11/177-9/105
за позовом ВАТ " Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління" "Долинанафтогаз" вул. Промислова,7, м.Долина,77500
до відповідача - 1 Долинської міської ради пр. Незалежності,5, м.Долина ,Долинський район, Івано-Франківська область,77500
до відповідача - 2 : Івано - Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, м. Івано - Франківськ , вул. Дністровська, 49
про визнання права власності на нерухоме майно
Cуддя Фанда Оксана Михайлівна
При секретарі Олейняш Еліна Михайлівна
Представники:
Від відповідача 1: Скуба Андрій Васильович, (довіреність № 02/96 від 02.02.05 року)
СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про визнання права власності ВАТ " Укрнафта" на нерухоме майно - приміщення магазину № 51, що знаходитьс у м. Долина, вул. с. Бандери, 3 а, площею 939, 7 кв. м. , який перебуває на балансі Нафтогазовидубного управління " Долинафтогаз" та зобов"язати Івано - Франківське обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на зазначене майно ВАТ " Укрнафта ".
Справа знаходиться на новому розгляді , відповідно до Постанови Вищого Господарського суду України від 12.04.2006р. , вказівки , що містяться в ній є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідності до Указу Президента України від 15.06.1993р. № 210 / 93 " Про корпоратизацію підприємств" та Положення про порядок корпоратизації підприємств від 05.07.1993р. № 508 об"єднання
" Укрнафта " було включено у перелік підприємств, що підлягають корпоратизації, було проведено оцінку цілісного майнового комплексу . На момент корпоратизації об"єднання
" Укрнафта" і створення ВАТ " Укрнафта " магазин № 51 увійшов до складу цілісного майновго комплексу . Заясновником товариства була згідно ст. 12 Законом України " майно, передане засновником до статутного фонду господарського товариства є власністю товариства.країни " Про господарські товариства".
Відповідач Долинська міська рада у відзиві на позов зазначає, що рішення Долинської міської ради № 567-14/2004 від 28.04.2004р. " Про майно територіальної громади м. Долина" є правомірним , оскільки магазин № 51 був збудований у 1978 р. на замовлення Управління капітального будівництва облвиконкому , що підтверджується актом державної комісії про прийняття об"єкта в експлуатацію і був переданий позивачу на баланс в експлуатацію , а не безоплатне користування . Одночасно відповідач вказує , що Рішенням виконкому Долинської райради народних депутатів № 38 від 20.02.1992р. спірне майно передано у комунальну власність . Крім того , відповідач повідомив суд проте , що 27.10.2005р. ним прийнятто рішення про прийняття в комунальну власність спірного майна
Відповідач Івано - Франківське бюро технічної інвентаризації в судові засідання не з"явивлявся, відзиву на позов не подав.
Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача та відповідача - 1, суд встановив, що приміщення магазину № 51 в м. Долина збудовано на замовлення та кошти Управління капітального будівництва облвиконкому і прийнято в експлуатацію згідно акту державної комісії від 29.12.1978р, який затверджено рішенням виконавчого комітету районної ради народних депутатів від 03.01.1979р. № 1 " Про затвердження актів державної приймальної комісії про введення в експлуатацію об"єктів житла , соцкультпобуту" .
Поясненнями представників сторін в судовому засіданні встановлено , що з моменту введення в експлуатацію , до створення ВАТ " Укрнафта " 1994р. шляхом корпоратизації об"єднання " Укрнафта " , магазин № 51 перебував на балансі позивача ( перебував в управлінні відділу робітничого постачання , який входив до складу Державного виробничого об"єднання " Укрнафта " як структурний підрозділ".
У відповідності з Указом Президента України від 15.06.1993р. № 210/93 " Про корпаратизацію підприємств" та Положення про порядок корпоратизації підприємств від 05.07.1993р. № 508 , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України , об"єднання "Укрнафта " було включено в перелік підприємств , що підлягають корпоратизації . Відповідно до вказаних нормативних актів засновником була створена комісія з корпоратизації , яка відповідно до п. 10 вищевказаного Положення підготувала і подала засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу , що підлягає корпоратизації.
Дослідивши наявний в матеріалах справи акт від 28.01.1994р. , та додатки до нього , складений вищевказаною комісією , а також акт інвентаризації від 16.12.1993р. , що була здійснена ВРП " Долинанафтогаз", судом встановлено , що приміщення магазину № 51 увійшло в перелік майна цілісного майнового комплексу виробничого об"єднання " Укранафта ". Наказом Державного комітету по нафті і газу України від 23.02.1994р. № 57 " Про створення АТ " Укрнафта " засноване ВАТ " Укранафта " , затверджено акт оцінки вартості цлісного майнового комплексу ВАТ " Укрнафта " , а також затвердженого його Статут. Таким чином , суд дійшов висновку, що на час корпоратизації ВАТ " Укрнафта " і створення ВАТ " Укрнафта " магазин № 51 увійшов до складу майна цілісного майнового комплексу згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 16.12.1993р. Засновником цього товариства була держава в особі державного комітету України по нафті і газу. Одночасно слід зазначити , що на земельну ділянку , на якій він розміщений Долинською міською радою видано державний акт на право постійнго користування землею від 09.07.1997р.
Пунктом 15 Положення про порядок корпоратизації передбачено , що з моменту державної реєстрації Відкритого акціонерного товариства активи в пасиви підприємства, структурного підрозділу ( одиниці ) переходять до ВАТ , яке стає правонаступником прав та обов"язків корпоратизованого підприємства". Згідно виданого свідоцтва про реєстрацію ВАТ
" Укрнафта " вона здійснена 31.03.1994р. ВІдповідно до ст. 12 Закону України " Про господарські товариства " майно передане засновником до статутного фонду господарського товариства є власністю такого товарства. Таким чином , суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Щодо посилання відповідача на Рішення виконкому Долинської райради народних депутатів № 38 від 20.02.1992р. " Про передачу державного майна в комунальну власність " то слід зазначити наступне . Відповідно до Переліку державного майна України , що передається до власності адміністративно - територіальних одиниць ( комунальної власності ), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 спірне майно не могло бути передано у комунальну власність оскільки не входило у вказаний перелік. Крім того , 08.10.1992р. Долинською районною радою прийнято Рішення про передачу у власність місцевих Рад народних депутатів державного майна. яким спірне майно не включено до комунальної власності . Вказані обставини , спростовують твердження відповідача , що спірне майно є комунальною власністю.
Стосовно поданого відповідачем прийнятого ним 27.10.2005р. Рішення " Про прийняття в комунальну власність " , суд зазначає наступне, відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України , Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів , якщо ці акти не відповідають законодавству України. Вищевказане Рішення прийняте відповідачем під час розгляду даної справи, а отже за наявності спору між сторонами , а крім того з врахуванням вищевикладених викладениох обставин в даній справі порушує права позивача як власника майна.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Указом Президента України від 15.06.1993р. № 210 / 93 " Про корпоратизацію підприємств", Постановою Кабінету Міністтрів України від 05.11.1991р. " Про розмежування державного майна УКраїни між загальнодержавною ( республіканською ) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць ( комунальною ) власністю, Постановою Кабінету Міністтрів України від 05.07.1993р. ; 508 " Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств" , Законом України " Про Господарські товариства" , ст. 49, 75 , 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Визнати право власності ВАТ " Укрнафта" на нерухоме майно - приміщення магазину № 51, що знаходитьс у м. Долина, вул. с. Бандери, 3 а, площею 939, 7 кв. м. , який перебуває на балансі Нафтогазовидубного управління " Долинафтогаз".
Івано - Франківському обласному бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на майно - приміщення магазину № 51, що знаходитьс у м. Долина, вул. с. Бандери, 3 а, площею 939, 7 кв. м. за ВАТ " Укрнафта ".
Стягнути з відповідача Івано - Франківського обласного бюро технічної інвентаризації , м. Івано - Франківськ , вул. Дністровська , 49 на користь ВАТ " Укрнафта " в особі Нафтогазовидобувного управління" " Долинанафтогаз ", м. Долиина , вул. Промислова , 7 , код 00136490 - 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витра на інформаційно - технічне забезпечення судового процечсу.
Стягнути з відповідача Долинської міської ради, м. Долина , пр. Незалежності , 5 , код 04054317 на користь ВАТ " Укрнафта " в особі Нафтогазовидобувного управління" " Долинанафтогаз ", м. Долиина , вул. Промислова , 7 , код 00136490 - 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витра на інформаційно - технічне забезпечення судового процечсу.
Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Фанда Оксана Михайлівна
рішення підписане 24.07.06
The court decision No. 47041, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 14.07.2006. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 11/177-9/105. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: