У Х В А Л А
17 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Волкова О.Ф.,суддів:Маринченко В.Л., Панталієнко П.В.-розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брюстор» до СДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
,
в с т а н о в и л а:
СДПІ звернулась із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Цією ухвалою касаційний суд залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року, якими позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брюстор» задоволено.
Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, СДПІ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження цього суду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи наявність неоднакового правозастосування, СДПІ послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2014 року (№ К/800/36905/13). Зазначеною ухвалою касаційний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з невстановленням усіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Таким чином, наведеним судовим рішенням не розв'язано спір по суті і воно не містить остаточних висновків щодо правильного застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Отже, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2014 року (№ К/800/36905/13) не можна вважати судовим рішенням, що підтверджує різне правозастосування та дає підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року.
Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брюстор» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Ф. Волков Судді: В.Л. Маринченко ОСОБА_3
The court decision No. 46969845, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 17.07.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 804/3534/13-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: