ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
К/800/31761/15
13 липня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова будівельна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бразвік" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, за участю Прокуратури м. Миколаєва про визнання неправомірними дії, визнання неправомірними та скасування припису № 97 від 17.05.2013 року, постанови № 84 від 31.05.2013 року, -
в с т а н о в и в:
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, 07 липня 2015 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Касаційна скарга подана з пропуском строку касаційного оскарження, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із штампа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на копії супровідного листа про направлення копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року вбачається, що цю ухвалу остання отримала 08 червня 2015 року, однак касаційну скаргу подано лише 07 липня 2015 року, тобто більше ніж через 20 днів з дня отримання судового рішення.
Проте, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Інспекція не навела поважності причин пропуску цього строку.
Відповідно до вимог частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і якщо підстави, вказані у заяві, визнані неповажними.
З огляду на викладене та керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
1. Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова будівельна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бразвік" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, за участю Прокуратури м. Миколаєва про визнання неправомірними дії, визнання неправомірними та скасування припису № 97 від 17.05.2013 року, постанови № 84 від 31.05.2013 року - залишити без руху.
2. Роз'яснити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків касаційного оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
3. Попередити Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, що невиконання вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. Донець
The court decision No. 46803413, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 13.07.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 814/2706/13-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: