Court ruling № 46680433, 10.07.2015, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/33319/14-ц

Провадження № 2-з/761/420/2015

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2015 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Об'єднання спортивно - господарських споруд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом про стягнення на його корить заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та індексацію заробітної плати у розмірі 28 603, 07 грн., індексацію заробітної плати у розмірі 3 346, 88 грн., середню заробітну плату за кожен день прострочення з виплати заробітної плати у розмірі 77 738, 64 грн.

Також, у лютому 2015 року позивач подав заяву, у якій просив суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на кошти на рахунку НОМЕР_1 у AT " Ощадбанк " м. Києва, МФО: 322669, що належить ДП " Об'єднання спортивно - господарських споруд " ЄДРПОУ 37102382 в межах суми 109 688,59 грн.

Позивач вважає, що, оскільки, відповідач не виплачує позивачу кошти у добровільному порядку, то невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову " від 22.12.2006 року, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів даної заяви та долучених до неї доказів, які знаходяться у витягу із цивільної справи (за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Об'єднання спортивно - господарських споруд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), неможливо з'ясувати чи дійсно існують зобов'язання перед позивачем або законні підстави для виникнення таких зобов'язань та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки, всі документи містяться в матеріалах вищезазначеної цивільної справи, а розгляд даної заяви обмежений строками, встановленими ст.. 153 ЦПК України.

Крім того, суд вважає, що позивач не обмежений правом повторного звернення до суду з заявою про забезпечення позову з наданням усіх необхідних доказів, а в разі необхідності їх витребування, в межах розгляду цивільної справи.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ( включаючи догляд за хворою дитиною ), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином ( ч.4 ст.152 ЦПК України ).

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення поданого цивільного позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,

у х в а л и в :

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Об'єднання спортивно - господарських споруд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя