Decision № 4662839, 19.02.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" лютого 2009 р. Справа № 15/23/08

м.Миколаїв

ЗЗа позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Водній мир”, (54028, м.

Миколаїв, вул. Новозаводська, 9),

До відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1),

про стягнення грошових коштів у сумі 11582 грн. 38 коп.,-

Суддя Ржепецький В.О.,

при секретарі судового засідання Сербіні К.Л.,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Бублик Є.М. довіреність № б/н від 02.12.2008р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 766 від 09.02.2009р.,

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за поставлений товар по договору постачання № 536 у розмірі 11582 грн. 38 коп.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань у частині повного розрахунку за поставлений товар.

Позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач надав відзив по суті в якому частково заперечує проти суми позовних вимог.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

22 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Водній мир” (далі -Позивач) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір постачання за № 536 (надалі-Договір) за умовами якого позивач зобов`язувався постачати продукти харчування, а відповідач -прийняти товар і вчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного:

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору розрахунок за поставлений товар проводиться протягом семи календарних днів на підставі товарно-транспортних накладних.

Як зазначив позивач в судовому засіданні на виконання умов Договору позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 11582, 38 коп., що підтверджується товарно -транспортними накладними № 69225 від 15.08.2006р. № 66963 від 24.07.2006р. № 68944 від 11.08.06р., № 67866 від 01.08.06р., № 67768 від 31.07.06р., № 67242 від 26.07.06р., № 67135 від 25.07.06 підписаною фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

Відповідно до п.5.3 Договору сторони один раз на місяць зобов`язані проводити звірку взаєморозрахунків.

На вимогу ухвали господарського суду Миколаївської області від 10 лютого 2009р. сторони надали акт звірки взаєморозрахунків, за яким відповідач зазначив що не отримував товар за такими накладними № 69225 від 15.08.2006р., № 67135 від 25.07.06р. та не надавав довіреність ОСОБА_3 на отримання товару.

Визначені накладні не можуть бути прийняті судом як доказ поставки та передачі продукції відповідачу, оскільки не відповідають вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверд. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704(далі- Положення), згідно якого первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п.п. 2, 15 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей , затверд. наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318 , товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.

 Вищевказані накладні не містять відомості про документ, що засвідчує особу-одержувача , за яким він одержував продукцію, його підпису та печатки відповідача, а акт звірки розрахунків від 30.10.06р., згідно якого продукцію поставлено не є документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні п.2.4 Положення , тому не може бути визнанний судом належним доказом.

Відповідно до статті 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у відповідний термін, згідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач порушив зобов'язання в частині повного розрахунку за отриманий товар, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволені позову держмито сплачується пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, - господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1), код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Водній мир”,(54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код 30396682 ) -7253,32 грн., а також, державне мито у сумі 72 грн. 53 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.,

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

 Суддя В.О.Ржепецький