Court ruling № 46353786, 07.07.2015, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"07" липня 2015 р. Справа № 917/897/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Потапенко В.І., суддя Плужник О.В., суддя Тарасова І. В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги першого відповідача (вх.№ 3677 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від "21" травня 2015 р. у справі № 917/897/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар", м. Полтава

до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамантверк Україна", м. Полтава

про розірвання договору та стягнення 842 610,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фінанси і Кредит", першого відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамантверк Україна", другого відповідача, в якому просив суд: розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 року №4029, що укладений між позивачем та першим відповідачем; стягнути з першого відповідача на користь позивача залишок грошових коштів на рахунку позивача, що відкритий у першого відповідача що станом на 09.04.2015 р. складає - 834988,62 грн.; пеню у розмірі 6278,84 грн.; 3% річних від суми боргу у розмірі 343,14 грн., а також стягнути з другого відповідача суму у розмірі 1000 грн. 00 коп. солідарно.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21 травня 2015 року у справі № 917/897/15 (суддя Киричук О.А.) позов до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамантверк Україна» задоволено.

Розірвано договір на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» залишок коштів на рахунку в сумі 834988 грн. 62 коп., пеню у розмірі 6278 грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 343 грн. 14 коп., 18050 грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамантверк Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» суму у розмірі 1000 грн. 00 коп., 20 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Перший відповідач із зазначеним рішенням не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Перевіркою матеріалів справи та апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання ч. 1 статті 93 Господарського процесуального кодекксу України.

Так, відповідно до ч. 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Оскільки повний текст оскаржуваного рішення відповідно до статті 84 ГПК України було оформлено 26.05.2015 р., строк його апеляційного оскарження закінчився 06.06.2015 р.

Натомість апеляційну скаргу в порядку ч. 3 статті 51, ч. 2 статті 91 ГПК України першим відповідачем здано на пошту для надсилання до місцевого господарського суду 14.06.2015 р. , тобто з пропуском зазначеного строку на 8 днів.

При поданні апеляційної скарги, в її тексті перший відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 21 травня 2015 року у справі № 917/897/15, в якому просить визнати причини пропуску цього строку поважними, посилаючись на те, що його представникк не був присутнім в судовому засіданні, в якому було прийнято оскаржуване рішення, а копію цього рішення ним отримано поштою 02.06.2015 р., тоді як для подання апеляційної скарги необхідно було виконати ряд підготовчих дій: вивчення рішення, погодження з керівництвом необхідності апеляційного оскарження, складання апеляційної скарги як документа, відправлення її копії іншій стороні у справі, сплата судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача щодо причин пропуску першим відповідачем встановеного строку для подання апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить їх поважними та відхиляє зазначене клопотання, зважаючи на наступні підстави.

Відповідно до ч. 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку з поновленням пропущеного процесуального строку унормовані процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. При цьому у заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, в разі необхідності – з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 15 травня 2014 року у справі № 922/1976/13.

З матеріалів справи вбачається, що копії оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції надіслано сторонам 29.05.2015 р. -у встановлений статтею 87 ГПК України триденний строк після виготовлення повного тексту рішення.

Перший відповідач підтверджує отримання ним надісланої судом першої інстанції копії оскаржуваного рішення 02.06.2014 р., тобто в межах строку його апеляцінйого оскарження, до закінчення якого залишилось 4 дня.

Перший відповідач не навів жодних обставин, які були об’єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення ним протягом зазначених 4 днів процесуальних дій із зданням апеляційної скарги до поштового відділення для її надсилання господарському суду першої інстанції в порядку ч. 4 статті 51, ч. 2 ст. 91 ГПК України, сплати судового збору, надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні.

До того ж, апеляційну скаргу було подано першим відповідачем 14.06.2015 р. - через 12 днів після отримання ним копії оскражуваного рішення, тобто у строк, який перевищує встановлений ч. 1 статі 93 ГПК України десятиденний строк апеляційного оскарженні і апелянт не навів об'єктивних причин оформлення апеляційної скарги протягом такого тривалого строку.

Обставини, на які посилається перший відповідач в обгрунтування клопотання, а саме щодо виконання ним протягом 12 днів після отримання копії оскаржуваного рішення підготовчих дій, мали суб'єктивний характер, а тому можливість подання першим відповідачем апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення останнього.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку, або таке клопотання відхилено.

Частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Окрім наведеного, перевіркою матеріалів справи та апеляційної скарги встановлено, що в порушення вимог ч. 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до неї не додано доказів сплати судового збору , що відповідно до п. 3 ч. 1 статті 97 цього Кодексу є підставою для повернення скарги.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 50, 51, 53, 86, ч. 2 статті 93, п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання першого відповідача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відхилити.

2. Повернути апеляційну скаргу.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 17 арк., в тому числі: апеляційна скарга вих № 30.20/358 від 12.06.2015 р.-на 2 арк; поштові квитанції № № 36000 13175308, 36000134752178 -н а 2 арк; копія витягу з ЄДРПОУ -на 9 арк; копія довіреності б/н від 26.01.2015 р.(реєстровий номер 66) - на 3 арк; поштовий конверт -на 1 арк;

Головуючий суддя Потапенко В.І.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Тарасова І. В.