Справа № 442/4293/15-ц
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
"02" липня 2015 р. м. Дрогобич
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши позовну заяву Стебницької міської ради до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про виключення майна з-під арешту, -
в с т а н о в и в :
Стебницька міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить виключити з акту опису та арешту майна від 07.04.2014 року, вскладеного державним виконавцем Баб"як Л.В. у справі ВП №41010715 все майно, окрім нежитлової будівлі "Сауна" загальною площею 133,9 кв.м., що на вул. Куліша, 2 в м. Стебнику та звільнити це майно з-під арешту.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обовязків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Статтею 107 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
З огляду на зазначене та з врахуванням того, що спір виник між юридичними особами, вважаю, що розгляд такої справи згідно зі ст. 15 ЦПК України і ст. ст. 1, 2 ГПК України відноситься до компетенції господарського суду, а не суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Відмовити Стебницькій міській раді у відкритті провадження у справі за її позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про виключення майна з-під арешту.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
уддя
Суддя: ОСОБА_1
The court decision No. 46308449, Drohobych City and District Court of Lviv Oblast was adopted on 02.07.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 442/4293/15-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: