№ 4606951, 13.07.2009, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 р. Справа № 2-а-2793/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни

При секретарі судового засідання: Ужваку Олександру Сергійовичу

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі

до: суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

10 червня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного судузвернулось управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі з позовною заявою про стягнення з суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 боргу в сумі 1250 грн. 87 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідачем своєчасно не сплачувались нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески, в результаті чого, станом на 01.06.2009року, виникла заборгованість в сумі 1250 грн. 87 коп., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача, вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування фінансових санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Позиція відповідача щодо позову невідома, оскільки він письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням до суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив. Про час, дату і місце проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 300825 (а.с. 4) та № 328722 (а.с.37). Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, яким він не скористався. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Калинівському районі і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.7).

Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 2, п. 3 ст. 106 даного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону (в редакції до 05.03.2009 року) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням вищевказаних положень Закону позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на підставі рішення № 484 від 20.05.2008 року (а.с.9) на загальну суму 1250 грн. 87 коп., яке отримано відповідачем 20.05.2008 року, про що свідчить поштове повідомленя №363 (а.с. 9).

Крім того, позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога № Ф 111 від 05.05.2009 року (а.с.10). Дану вимогу відповідач отримав 13.05.2009 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 11), однак протягом 10-ти робочих днів після отримання вимоги відповідач її не оскаржив та у добровільному порядку не сплатив.

Таким чином судом встановлено, загальна сума заборгованості становить 1250 грн. 87 коп., з яких: 913 грн. 00 коп. - фінансові санкції, 337 грн. 87 коп. - пеня, нараховані на суму заборгованості, яка виникла за період з 20.01.2005 року по 02.10.2007 року, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача (а.с.23-28), рішенням № 484 від 20.05.2008 року (а.с.9), вимогою про сплату боргу № Ф 111 від 05.05.2009 року (а.с.11).

В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, НОМЕР_3, Вінницька філія Приватбанку, м. Вінниця, МФО 302689, р/р НОМЕР_4 філія Вінницького ДАТ "Індекс - банк" в м. Вінниці, МФО 302537) на користь Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі (22400, Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Дзержинського, 24, код 21726913) заборгованість по фінансовим санкціям та пені в сумі 1250 (одна тисяча двістя п"ятдесят) гривень 87 копійок.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 14.07.09

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна