ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
22.08.2011 року Справа № 5013/1209/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. - (доповідач)
суддів: Пруднікова В.В, ОСОБА_1,
розглянувши апеляційну скаргу Кіровоградського обласного військового комісаріату на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2011року у справі №5013/1209/11
за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії «Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м.Одеса
до Кіровоградського обласного військового комісаріату, м.Кіровоград
про стягнення 12 725 грн. 08 коп.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії «Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(далі по тексту ВАТ «Укртелеком») звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Кіровоградського обласного військового комісаріату на свою користь 12 725 грн. 08 коп. та понесених судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2011 року у справі №5013/1209/11 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено частково: стягнуто з Кіровоградського обласного військового комісаріату на користь ВАТ «Укртелеком»заборгованості - 10 953 грн. 88 коп., пені 37 грн. 30 коп., інфляційних втрат 1130грн. 48 коп., 3% річних 103 грн. 47 коп., витрат по сплаті державного мита 122 грн. 25 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 226 грн. 72 коп.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, оскільки вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2011 року у справі №5013/1209/11 в частині стягнення з відповідача основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, в решті залишити без змін.
Подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню заявникові, оскільки до неї, в порушення ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України, не додано документу, що підтверджує сплату державного мита.
Відповідно до ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за №7-93 від 21.01.1993 року (з наступними змінами) (далі по тексту Декрет) із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито обчислюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ставка державного мита із апеляційних скарг на рішення господарських судів, у відповідності з п.п. г п.2 ст.3 Декрету, встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання позовної заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Виходячи з вимог апеляційної скарги, відповідач просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2011 року у справі №5013/1209/11 в частині стягнення основної заборгованості - 10 953 грн. 88 коп., інфляційних втрат - 1 130 грн. 48 коп. та 3% річних - 103 грн. 47 коп.
В такому разі сума державного мита, яка повинна бути сплачена за даною апеляційною скаргою, має складати: 12187 грн. 83 коп. * 1% / 2 = 60 грн. 93 коп.
Всупереч наведеному позивачем державне мито не сплачено.
Відповідно до п.14 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993року за №50 (з наступними змінами і доповненнями), при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Згідно п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
З огляду на викладене та керуючись ч.1 ст.46, ст.86, ч.3 ст.94, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного військового комісаріату на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2011 року у справі №5013/1209/11 повернути скаржнику без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили повернення апеляційної скарги, вона може бути подана заявникам повторно.
У разі повторного звернення до апеляційного суду необхідно, до того ж, довести належними доказами повноваження полковника ОСОБА_2 на підписання апеляційної скарги від імені позивача.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Л.О. Чимбар
The court decision No. 46063507, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal was adopted on 22.08.2011. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 5013/1209/11. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: