справа №176/1868/13-к
провадження №1-кп/176/5/14
У Х В А Л А
07 квітня 2014 р. Жовтоводський міський суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючої судді Павловської І.А.
при секретарі Литвиненка Є.М.
за участі прокурора Ляшенко М.В.,
захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Жовті Води кримінальне провадження №1-кп/176/5/14 (єдиний унікальний номер 176/1868/13-к) по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 обвинувачується прокурором у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.
У судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не зявився свідок ОСОБА_4. При цьому, прокурором надана заява ОСОБА_4, де останній зазначає на відсутності можливості зявитись до суду на призначений час, не вказуючи достатній підстав неявки.
Прокурор просить забезпечити явку даного свідка шляхом примусового приводу останнього.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_3, його захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи відсутніми дані, що підтверджують належне повідомлення ОСОБА_4 про час і місце розгляду кримінальної справи. При цьому зазначили, що свідок не може дати показання по суті справи, у звязку із значним проміжком часу, а також вказали, що при здійсненні примусового приводу, можливо застосування впливу на останнього.
Частиною 1 статті 327 КПК України передбачено, що у разі не прибуття за викликом свідка, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладання на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводження особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
З урахуванням того, що свідок ОСОБА_4 є належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, що підтверджує надана прокурором заява, де свідок особисто вказує, про неможливість своєї явки до суду на 10 годину 7 квітня 2014 року, у звязку із віддаленістю місця знаходження та скрутним фінансовим становищем, при цьому достатньо поважних причин не прибуття в судове засідання не повідомив, суд вважає, що зазначена особа повинна бути примусово супроводжена до судового засідання правоохоронними органами.
Керуючись ст.ст. 140, 177, 178, 183, 327 КПК України суд, -
У Х В А Л И В:
У судовому засіданні по кримінальному провадженню №1-кп/176/5/14 (єдиний унікальний номер 176/1868/13-к) по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України оголосити перерву до 10 години 6 травня 2014 року.
Здійснити примусовий привід у судове засідання ОСОБА_4, що проживає за адресою квартира ІНФОРМАЦІЯ_1.
Виконання ухвали в частині примусового приводу свідка покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво по зазначеному кримінальному провадженню.
Копію ухвали направити начальнику Новомосковського МВ по обслуговуванню м. Новомосковська та Новомосковського району УМВС України в Дніпропетровській області.
Ухвала окремому від вироку оскарженню не підлягає.
Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська
The court decision No. 45839339, Zhovtovodsk City Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 07.04.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 176/1868/13-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: