Court ruling № 44828813, 08.06.2015, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"08" червня 2015 р. Справа № 923/1787/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши матеріали заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-корм", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", с. Українське Іванівського району Херсонської області

про стягнення 281913,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-корм" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (відповідач) про стягнення 285812,25 грн. заборгованості за договором поставки № 01/11-2 від 01.11.2013 року з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13 січня 2015 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-корм" 209000 грн. основного боргу, 24083,19 грн. пені, 43268,93 грн. інфляційних втрат, 4907,02 грн. 3% річних та 5621,36 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 150,01 грн. пені, 504,53 грн. інфляційних втрат. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит-корм" 77,97 грн. судового збору.

02.02.2015 року на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 13 січня 2015 року було видано наказ по справі № 923/1787/14.

07.05.2015 р. відповідач звернувся до господарського суду Херсонської області із заявою про розстрочку виконання рішення від 13.01.2015 р. по справі № 923/1787/14.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на той, факт, що своєчасне виконання рішення суду з боку відповідача вкрай ускладнене, оскільки він має розрахунки за кредитом, фінансовим лізингом, а також зазначає, що запропонований боржником графік розстрочення заборгованості та суми погоджено з позивачем.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, явку уповноважених представників не забезпечили, позивач заявив клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

08.06.2015 р. позивач надіслав суду відзив на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, згідно якого заперечує проти задоволення вимог даної заяви та просить суд відмовити в її задоволенні з наступних підстав.

Боржник не виконував своєчасно та в повній мірі умови Договору від 01.11.2013р. №01/11-2 про поставку товару, а також не виконує рішення господарського суду Херсонської області по справі № 923/1787/14 від 13.01.2015 року про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості, що створює несприятливі умови для ведення бізнесу позивача.

До того ж боржник не виконував усних домовленостей щодо розстрочення виконання судового рішення - так, з матеріалів справи вбачається, що боржник раніше вже звертався з аналогічною заявою та просив суд розстрочити виконання судового рішення. Слід звернути увагу, що графік погашення боргу, що був наведений в попередній заяві боржником був узгоджений з позивачем. Позивач при розгляді судом попередньої заяви не заперечував щодо її задоволення сподіваючись на той час, що боржник буде відповідально ставитись до строків за графіком погашення, який сам і запропонував. Але враховуючи фактичні обставини, боржник на час узгодження з позивачем графіку погашення та на час розгляду попередньої заяви платив частками (при цьому, знов таки з порушенням строків, визначених графіком), а з 01.05.2015 року до сьогодні боржник не сплатив жодного платежу. Зазначене свідчить про безвідповідальне відношення боржника до графіків, які сам пропонує, а також фактичні обставини справи свідчать про ймовірність і в подальшому невиконання боржником ні графіку погашення за його заявою, ні, як наслідок, судового рішення.

Крім того, позивач звертає увагу суду на відсутність в матеріалах справи належних доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Так, часткові оплати, що були здійснені боржником - 26.03.2015 р. на 50 000,00 грн., 08.04.2015 р. на 11 000,00 грн., 21.04.2015 р. на 33 000,00 грн., 30.04.2015 р. на 11 000,00 грн. підтверджують можливість платити суму заборгованості за судовим рішенням.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження ".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Згідно пункту 7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Приписами п. 7.2 зазначеної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У якості доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем надано суду інформацію щодо витрат на виробництво продукції 2014/2015 рр.; інформацію щодо доходів від реалізації сільськогосподарської продукції 2014/2015 рр.; фінансові показники діяльності підприємства на 2015 рік; копію додаткової угоди № 010/04-02/1895/11 від 01.10.2014 р. до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 010/04-02/1895 від 14.12.2007 р.; копію кредитного договору № 010/Р2-01-03-3-0/041 від 01.10.2014 р.; копії договорів фінансового лізингу № LC10116-09/14 від 18.09.2014 р., № LC10168-11/14 від 13.11.2014 р., № LC10118-09/14 від 18.09.2014 р., № LC10117-09/14 від 18.09.2014 р., № 21-11-49 стз-фл/191 від 25.05.2011 р.

Суд зазначає, що відповідачем не підтверджено належними доказами можливість виконання ним судового рішення у разі надання розстрочки його виконання.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Судом також, враховується ступінь вини відповідача у виникненні даного спору. Зокрема, зі змісту судового рішення та обставин справи вбачається, що даний спір виник саме з вини відповідача.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.В задоволенні заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" про розстрочку виконання рішення суду у справі № 923/1787/14 від 13.01.2015 р. відмовити.

2.Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя Л.І. Александрова