Справа № 2-58/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Чхайло О. В.,
при секретарі Сивоконь А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів;
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.01.2006 року вони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В даний час сторони разом не проживають, дитина мешкає з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач від утримання доньки ухиляється, хоча має таку можливість і зобовязаний це робити по закону як її батько. Тому позивачка просила стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі, відповідач проти задоволення позову не заперечив.
Вислухавши позивачку, відповідача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги повязані з сімейними правовідносинами і на підставі ст. ст. 180-183 СК України підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні було встановлено, що 28.01.2006 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В даний час позивачка та відповідач разом не проживають й шлюбні стосунки між ними фактично припинено. Дитина мешкає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Тому вона бажає стягувати з відповідача аліменти на свою користь на утримання їх спільної доньки.
Згідно вимог ст. ст. 180-183 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі вищенаведеного, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати.
На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 15, 60, 81, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 180-183 СК України;
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття, починаючи стягнення з 21.12.2011 року та сплачувати їх матері ОСОБА_1
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 до бюджету Лебединського району код бюджетної класифікації 22030001, розрахунковий рахунок 31216206700214, ОКПО отримувача 23636456, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО банку 837013 судовий збір в розмірі 214,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні підчас проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Чхайло О. В.
The court decision No. 44589554, Lebedyn District Court of Sumy Oblast was adopted on 17.01.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 2-58/12. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: