Decision № 44511895, 27.05.2015, Kirovohrad Regional Court of Appeal

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1325/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

27.05.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бубличенко В.П.

суддів - Кривохижі В.І., Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2015 року і

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 стягнення аліментів.

В обґрунтування позову посилалася на те, що відповідач є батьком її дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З серпня 2014 року відповідач разом з нею не проживає, не надає належну матеріальну допомогу на утримання дитини. Просила стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку /доходів/, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також на своє утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку доходів , але не менше 1000 грн. до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2015 року позов здоволено частково.

Суд стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30.01.2015 року по 30.01.2032 року, а також на утримання позивачки в розмірі 200 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 30.01.2015р. до 13.12.2017 року.

Позивачка рішення суду не оскаржила.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання позивачки обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, просить його в цій частині скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Про час і місце розгляду справи позивачка повідомленау порядку, встановленому статтею 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення їй 14.05.2015 року поштового відправлення із судовою повісткою, в судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності позивачки.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтю 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.4 ст.84 СК).

Суд встановив, що сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3), яка проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.

Відповідач з 15.01.2015 року не має постійного місця роботи, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 36); за станом здоров'я, відповідно до медичних довідок (а.с.43,44), має обмеження щодо зайняття певними видами діяльності; проживає з бабою та дідом і фактично знаходиться на даний час на їх утриманні, що підтверджується довідкою № 158, виданою 04.03.2015 року Мар'ївською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області (а.с.37); сплачує кредит згідно договору (а.с. 39,49).

З наведеного вбачається, що обставини справи суд встановив правильно, але допустив помилку у застосуванні норми матеріального права, а саме ч.4 ст.84 СК України, згідно з якою на чоловіка може бути покладено обов'язок надавати утримання дружині за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Встановивши, що відповідач не має постійного доходу, має медичні застреження за станом здоров'я, суд дійшов помилкового висновку, що він може надавати матеріальну допомогу і безпідставно стягнув з нього аліменти на утримання дружини.

За таких обставин рішення суду в частині задоволення позову про стягнення аліментів на утримання позивачки підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України у зв'язку з порушенням норми матеріального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Керуючись ст.ст. 209, 307 ч.1 п.п.1-2, 308, 309 ч.1 п.4, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 здовольнити частково .

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2015 року скасувати в частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 200 грн. щомісячно з 30 січня 2015 року по 13 грудня 2017 року.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді