
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
26 травня 2015 року м. Київ К/800/17001/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю вимогам ч.6 ст.187 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2015 року касаційна скарга, з урахуванням положень ст.ст.213,214 КАС України, залишалась без руху для надання Управлінню державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області можливості усунути її недоліки.
Недоліки касаційної скарги відповідачем усунуто.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановленої судом апеляційної інстанції ухвали, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник
The court decision No. 44407227, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 26.05.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 462/7691/14-а. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: