№ 44405910, 20.05.2015, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1360/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Сірого І.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А 2622 про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 2622 (далі - ВЧ А2622, відповідач-1), Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК, відповідач-2), в якому просить суд: визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського ОВК щодо не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 30.11.2014 до ВЧ А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до ВЧ А2622; визнати неправомірною бездіяльність ВЧ А2622 щодо невиплати позивачу нарахованої згідно наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 (додаток №1) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн.; стягнути з ВЧ А2622 на користь ОСОБА_1 нараховану грошову компенсацію в сумі 4545,96 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно повідомлення від 16.04.2015 №211 позивач на виконання Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу до Чернігівського ОВК. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 (зі змінами) та наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 (зі змінами) громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, з дня прибуття їх до військового комісаріату забезпечуються харчуванням за встановленими нормами за рахунок держави. Однак, позивач зазначає, що його не було зараховано на продовольче забезпечення, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України. Відповідно наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 (додаток №1) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 позивачу належить до виплати 4545,96 грн. грошової компенсації замість встановлених норм харчування. ВЧ А2622 в добровільному порядку не виплачує належну позивачу компенсацію, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник ВЧ А 2622 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі. В наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що наказ ТВО військового комісаріату Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 надійшов до ВЧ а 2622 лише 03.03.2015. Таким чином, відповідно до норм Бюджетного кодексу України, у березні 2015 року відповідач-1 не мав права зареєструвати в органах Державної казначейської служби України зобов'язання 2014 року, про що було повідомлено військовий комісаріат Чернігівського ОВК. Крім того, у продовж березня-листопада 2014 року витяги з наказів військових комісарів Чернігівського ОВК чи будь-які інші документи про зарахування позивача до списків особового складу частини та постановку на продовольче забезпечення або про виплату йому грошової компенсації замість установленої норми харчування №1 загальновійськова до ВЧ А 2622 не надходили. Отже, представник вважає, що службові особи ВЧ А 2622 не мали можливості та не зобов'язані були вчиняти жодних дій щодо забезпечення позивача триразовим харчуванням за рахунок держави як особі, мобілізованої на особливий період, або виплати грошову компенсацію замість установленої норми харчування № 1 - загальновійськова.

Представник Чернігівського ОВК у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі. В наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з метою приведення власної діяльності до вимог законодавства України та відновлення порушених прав позивача наказом військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 позивача було зараховано на продовольче забезпечення при ВЧ А 2622. Враховуючи неможливість забезпечення гарячою їжею позивача, приймаючи до уваги пункт 2.10. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, було прийнято рішення про виплату позивачу грошової компенсації замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 - загальновійськова з 18.03.2014 по 30.11.2014. Вказаний наказ був направлений на адресу ВЧ А 2622.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно повідомлення від 16.04.2015 №211 на виконання Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_1 був призваний на військову службу до військової частини Чернігівський ОВК (а.с.5), що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Судом встановлено, що позивача з 18.03.2014 не було зараховано на продовольче забезпечення, у зв'язку з мобілізацією при ВЧ А2622, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України.

Відповідно до наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 Камаєва Сергія Миколайовича було зараховано на продовольче забезпечення при ВЧ А 2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн. (додаток №1) (а.с.35-36).

Наказом військового комісару Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.03.2015 №168 «Про внесення змін до наказів військового комісара Чернігівського ОВК» додаток №1, №6 до наказу від 10.12.2014 №575 викладено в іншій редакції (а.с.46-47).

Згідно наказу військового комісару Чернігівського обласного військового комісаріату від 13.05.2015 №357 «Про внесення змін до наказів військового комісару Чернігівського ОВК» внесено зміни до наказів військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575, від 04.03.2015 №168, а також до акту взаємоперевірки вартості компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців призваних на військову службу по мобілізації Чернігівського ОВК, а саме замість імені та по батькові «Сергій Миколайович», яке зазначено напроти прізвища Камаєв вважати ім'я та по батькові «ОСОБА_1», а разом ОСОБА_1 (а.с.48).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту "н" пункту 1 приміток до "норми N 1 - загальновійськова" норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.3. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 N402 у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство" Чернігівський ОВК прикріплений на продовольче забезпечення з 01.09.2012 до ВЧ А2622.

10.12.2014 тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Чернігівського ОВК видано наказ № 575 про виплату військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 згідно затверджених відомостей (а.с.35).

Крім того, в Аудиторському звіті про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 (від 26.12.2014 № 234/1/31/82) (зі змінами) зазначено, що в термін до 26 січня 2015 року необхідно організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації на загальну суму 2424600,10 грн. (а.с.40-42,46).

Про необхідність відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК також повідомлялось в телеграмі тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу командиру ВЧ А 2622 від 20.09.2014 (а.с.37).

Як встановлено судом, позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, в сумі 4545,96 грн., що підтверджується актом взаємозвірки вартості компенсації замість норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації Чернігівського ОМВК (а.с.39).

Таким чином, враховуючи те, що наказ ТВО військового комісара Чернігівського ОВК № 575, відповідно до якого позивача було зараховано на продовольче забезпечення при ВЧ А2622 та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, виданий лише 10.12.2014, а також своєчасну невиплату позивачу грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б підтверджували виплату позивачу суми грошової компенсації замість встановлених норм харчування №1 - загальновійськова за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 в сумі 4545,96 грн. суду не надано.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А 2622 про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення грошової компенсації підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 30.11.2014 до Військової частини А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до Військової частини А2622.

Визнати неправомірною бездіяльність Військової частини А2622 щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої згідно наказу ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 № 575 (додаток № 1) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн.

Стягнути з Військової частини А2622 на користь ОСОБА_1 нараховану грошову компенсацію в сумі 4545,96 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук

Дата підписання повного тексту постанови 26.05.2015