Court ruling № 44403030, 26.05.2015, Luhansk District Administrative Court

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 травня 2015 року СєвєродонецькСправа № 812/288/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Шембелян В.С.

за участю

секретаря судового засідання Щурової Г.М.

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Горбєнка Є.С.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання наказу про його звільнення незаконним та скасування, поновлення на роботі та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України про його звільнення незаконним та скасування, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений позов, в якому заявлені вимоги про скасування наказу відповідача № від 17.12.2014 року про звільнення позивача та про поновлення його на роботі.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій вказує, що фактично цей строк звернення до суду ним не було пропущено, оскільки відповідач до теперішнього часу не видав йому копію наказу про звільнення та не повернув трудову книжку.

Крім того, заява про поновлення строку містить наступне обгрунтування поважності причин пропуску зазначеного строку. Позивач 25.12.2014 року та 03.02.2015 року звертався до відповідача з рапортами, в яких просив змінти підстави його звільнення, чекав на результати їх розгляду. Звертався до суду з позовом про поновлення на публічній службі, помилково посилаючись на те, що строк ним не пропущено, оскільки він намагався вирішити спір в позасудовому порядку. З чим суд не погодився, мотивуючи рішення про залишення позову без розгляду тим, що цей спір не може бути вирішений в позасудовому порядку, а доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем суду не надано.

Позивач просить поновити йому строк звернення до суду та визнати причини пропуску цього строку поважними, оскільки він намагався захистити свої права всіма відоми йому способами захисту, вважає себе жертвою зловживання владою за міжнародними нормами в галузі прав людини.

В ухвалі Луганського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в

цій справі від 15.05.2015 року судом було призначено розгляд вказаної заяви про

поновлення строку звернення позивача до суду в попередньому судовому засіданні, що

відповідає вимогам ч.2 ст.100 КАС України, та зобов'язано представників сторін надати суду

всі наявні в них докази у справі.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні підтримав доводи заяви щодо поновлення строків звернення до суду та надав суду копії судових рішень за його попереднім позовом щодо оскарження наказу про його звільнення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вказаної заяви, вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, оскільки, як свідчить рапорт позивача від 25.12.2014 року, на час звернення з цим рапортом позивачу були відомі і номер і дата прийняття наказу і підстави його звільнення, що свідчить про своєчасне і належне ознайомлення позивача зі змістом вказаного наказу. На підтвердження цих обставин надав суду копію вказаного рапорту та копію апеляційної скарги позивача на рішення суду за попереджнім позовом. Інших доказів належного вручення позивачу копії наказу про звільнення та трудової книжки не надав, пояснив, що відділ кадрової роботи відповідача надав йому всі наявні в них документи щодо цих обставин. У зв'язку з чим просив суд залишити позов без розгляду.

Представник позивача заперечував проти залишення позову без розгляду, наполягаючи, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки у сторони відповідача відсутні докази належного вручення копії оскарженого наказу та трудової книжки.

Вирішуючи питання щодо обгрунтованості доводів сторін щодо строку звернення позивача до адміністративного суду, приймаючи до уваги вимоги наступних норм чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.І ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.З ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частина 1 статті 233 КЗпП України передбачає, що в справах про звільнення працівник може звернутися до суду із заявою в місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

В пункті 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень

Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" адміністративним судам надані роз'яснення щодо застосування положень частини другої статті 99 КАС України. Зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, законодавець та судова практика чітко визначили, що перебіг строку звернення до суду позивача з цим позовом пов'язано з датою вручення копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки.

Як вбачається з копій судових рішень за попереднім позовом щодо оскарження цього наказу, обставини поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом судом з'ясовувалися та в ухвалі зазначено, що позивач не надав жодного доказу направлення відповідачу рапортів про зміну підстав звільнення.

У судове засідання представник відповідача надав копію зазначеного рапорту від 25.12.2014. Однак, щодо спростування доводів позивача відповідачем не представлено суду відповіді на цей рапорт та жодних доказів направлення або вручення йому наказу про звільнення або трудової книжки.

Тому, на підставі ч.3 ст. 155 КАС України суд вважає, що це не позбавляє позивача його права повторного звернення до суду з аналогічним позовом після усунення недоліків, що вказані в ухвалі про залишення його попереднього позову без розгляду.

Оскільки позивач сверджує, а відповідач на час розгляду цього питання не спростовує наданням належних доказів тих обставин, що позивачу відповідачем не було вручено копію наказу про звільнення та не видано трудову книжку до теперішнього часу, строк звернення до суду для позивача з цим позовом суд вважає не пропущеним.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотань сторін про поновлення строку звернення до суду та залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, ч.2 ст.185 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про поновлення йому строку звернення до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання наказу про його звільнення незаконним та скасування, поновлення на роботі - відмовити .

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України про його звільнення незаконним та скасування, поновлення на роботі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на дану ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя В.С. Шембелян