Court ruling № 44351528, 25.05.2015, Avtozavodskyi District Court of Kremenchuk City

Справа № 524/4063/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 року, Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим будинком з господарськими спорудами, земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 25 травня 2015 року відкрито провадження по вищевказаній справі.

До суду одночасно подана заява про забезпечення позову .

В заяві про забезпечення позову позивач вказує, що між ним та ОСОБА_3 існує спір щодо користування нерухомим майном.

Просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти ОСОБА_3 будівництво, реконструкцію та знесення в житловому будинку з господарськими спорудами за адресою вул. Київська буд. 111 в місті Кременчуці.

Суддя, вививши заяву, приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Суддя, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3 та іншим особам здійснювати у будь-який спосіб відчуження (продаж, міну, дарування тощо) будинку то господарських споруд, розташованих за адресою вул. Київська буд. 11 у місті Кременчуці та заборони ОСОБА_3 вчиняти певні дії, а саме: здійснювати будівництво, реконструкцію, знесення будівель і споруд, інших об"єктів нерухомого майна за адресою вул. Київська буд. 11 у місті Кременчуці, тим самим заяву необхідно задовольнити частково.

На думку суду невжиття відповідних заходів по забезпеченню позову, який має вимоги немайнового характеру, призведе до порушення законних прав та інтересів позивача, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення даного позову.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до вимог ст. 19 ЗУ ““Про виконавче провадження”” примусове виконання рішень суду здійснюється за заявою стягувача.

Керуючись ст.ст. 151-153 ,208-210 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_3 та іншим особам здійснювати у будь-який спосіб відчуження (продаж, міну, дарування тощо) будинку та господарських споруд, розташованих за адресою вул. Київська буд. 11 у місті Кременчуці.

Заборонити ОСОБА_3 вчиняти певні дії, а саме: здійснювати будівництво, реконструкцію, знесення будівель і споруд, інших об"єктів нерухомого майна за адресою вул. Київська буд. 11 у місті Кременчуці.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Стягувач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Боржник – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Інші відомості стосовно заявника- позивача та відповідача суду - невідомі.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п’яти діб з дня отримання .

Ухвалу – в частині вжиття заходів по забезпеченню позову виконати негайно.

Оскарження ухвали не зупиняє її негайне виконання.

Строк пред’явлення до виконання – один рік

Про виконання ухвали повідомити суд не пізніше наступного дня після вжиття заходів з направленням копії справи виконавчого провадження в адресу суду.

Попередити відповідальних осіб про кримінальну відповідальність за ст.382 КК України за невиконання ухвали.

Суддя: О.С. Предоляк