Справа № 638/6157/15-п
Провадження № 3/638/1130/15
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2015 року Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Лазюк С.В. розглянувши матеріали, яки надійшли від першого заступника начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який мешкає за адресою:, м. Харків, пр.. Перемоги, буд.54А кВ.68, працює: фірма «НЕМО ЛТД» - директор
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КпАП України,в с т а н о в и в :
17 квітня 2015 року при проведенні камеральної перевірки фірми «НЕМО ЛТД», яке розташоване за адресою: м. Харків, пр.. Правди, 7, було виявлено порушення строку сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з 1/12 авансового внеску за лютий 2015 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АА №866198 від 17.04.2015 р. ОСОБА_1, який працює директором фірми «НЕМО ЛТД», порушив строк сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з 1/12 авансового внеску за лютий 2015 року.
В судове засідання ОСОБА_2 не зявився. У відповідності з ч.1 ст.268 КпАП України справа може бути розглянута у відсутності правопорушника, який був повідомлений про розгляд справи. Гр. ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи належним чином. Клопотання про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило. Таким чином, справа слухається у відсутності гр.. ОСОБА_1.
Факт правопорушення підтверджується протоколом АА №866198 від 17.04.2015 р., витягом з акту перевірки №1463/20-30-15-02/22625835 від 17.04.2015 р.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що матеріалами справи доказується вина директора фірми «НЕМО ЛТД» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КпАП України, оскільки він порушив строк сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з 1/12 авансового внеску за лютий 2015 року.
У відповідності зі ст.33 КпАП України, суддя при накладанні стягнення за адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, та вважає необхідним накласти на гр.. ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у дохід держави в межах, санкції ч.1 ст.163-2 КпАП України.
У відповідності до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати судового збору» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення правопорушник сплачує судовий збір у дохід держави у сумі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі вищевказаного, керуючись ч.1 ст.163-2, ст.ст. 221, 251, 252,276-280 КпАП України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КпАП України.
Накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі 85 (вісімдесят пять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківській області через Дзержинській районний суд м.Харкова шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний термін з дня винесення постанови, у порядку передбаченому ст..294 КпАП України.
Строк предявлення постанови до виконання 3 місяця.
Суддя Дзержинського
районного судау м.. ОСОБА_3 Лазюк
The court decision No. 44253239, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 14.05.2015. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 638/6157/15-п. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: