Справа № 153/1249/14 Провадження № 22-ц/772/883/2015Головуючий в суді першої інстанції Любинецька-Онілова А. Г.Категорія 51Доповідач Марчук В. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
29 квітня 2015 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Марчук В.С.
Суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.
при секретарі: Топольській В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 - представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 21 січня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання батьківства призначено судово-генетичну експертизу ДНК дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та, у зв`язку з цим, на час проведення експертизи, провадження у даній справі зупинене.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку, як незаконну, постановлену з грубим порушенням норм процесуального права.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 08.04.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 21 січня 2015 року - залишено без змін.
20 квітня 2015 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернувся в апеляційний суд Вінницької області з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Дана заява мотивована тим, що в ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 08.04.2015 року, постановленій у справі №153/1249/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_3, не зазначено про розподіл судових витрат.
Колегія суддів, заслухавши заявника, який підтримує свою заяву; позивачку, яка вважає, що заява до задоволення не підлягає та вивчивши подану заяву і ухвалу апеляційного суду Вінницької області, вважає, що у задоволенні заяви, а отже в ухваленні додаткового рішення суду, слід відмовити, виходячи з наступного.
Як зазначено у ч.1 ст. 208 ЦПК України, судові рішення викладаються у таких формах:
1) ухвали;
2) рішення;
3) постанови.
Виходячи з норми ст.220 ЦПК України, додатковим може бути лише рішення суду, а не ухвала суду, яка є у даному випадку.
Про це вказано і у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі".
Статті 208 та 220 ЦПК України містять різницю у словосполученнях "судові рішення" і "рішення суду", а саме: рішення суду - це форма судового рішення.
Ухвалення додаткової ухвали суду (колегії суддів) не передбачене нормами процесуального права.
Крім того, у ч. 1 ст. 88 ЦПК України сказано, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У даному випадку, як уже було зазначено, рішення суду не ухвалювалося, а отже, за наслідками вирішення позову буде вирішуватися і питання судових витрат.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 88, 208, 220 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Відмовити представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в ухваленні додаткового рішення суду про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання батьківства.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуюча :
Судді :
The court decision No. 43837672, Vinnytsia Regional Court of Appeal was adopted on 29.04.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 153/1249/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: