Decision № 43649608, 17.04.2015, Novhorod-Siverskyi District Court of Chernihiv Oblast

Справа № 739/354/15-ц

Провадження № 2/739/106/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"17" квітня 2015 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря - Лукаш Н.Я.,

представника позивача - Голуб Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в якості пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення безпідставно отриманих коштів в якості пенсії у розмірі 1 898 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач перебував на обліку та отримував пенсію у зв'язку з втратою годувальника та у зв'язку з вступом до навчального закладу відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період з 22 липня 2008 року по 30 червня 2014 року. При цьому, 03 квітня 2014 року він був відрахований з Державного професійно-технічного закладу «Чернігівське вище професійне училище», про що відповідач не повідомив позивача, внаслідок чого відповідачу було безпідставно виплачено пенсію за травень та червень 2014 року у розмірі 1 898 грн. 00 коп., на отримання якої він права не мав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повністю та просила їх задовольнити з підстав, вказаних у позовні заяві та висловилася за проведення судового розгляду без участі відповідача з постановленням заочного рішення.

Відповідач до суду не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання. За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача, суд вирішив, що справа може бути розглянута без участі відповідача, з постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, відповідач, який народився 08 вересня 1991 року, перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області та отримував пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), куди він звернувся 22 липня 2008 року із заявою про призначення вказаної пенсії на своє ім'я (а.с. 3). При поданні заяви відповідач був попереджений під розпис про обов'язок своєчасно повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію, про обставини, які можуть вплинути на її пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України №1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Пунктом 2 частини другої статті 36 Закону України №1058-IV встановлено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти - сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідачем, з метою отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області подавалися довідки №218 від 29 серпня 2006 року, №48 від 29 вересня 2009 року, №686 від 11 вересня 2012 року, №440 від 09 вересня 2013 року та №247 від 28 жовтня 2010 року, якими підтверджувалося його навчання в різних навчальних закладах з 01 вересня 2006 року, зокрема й у Державному професійно-технічному закладі «Чернігівське вище професійне училище», строк навчання відповідача в якому мав становити з 01 вересня 2013 року по 30 червня 2014 року (а.с. 6-10).

Таким чином, відповідно до вказаних законодавчих положень, відповідач мав право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника на період навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, тобто не більше ніж до 08 вересня 2014 року.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 48 Закону України №1058-IV дітям-сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсія у зв'язку з втратою годувальника виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку.

З наявної в матеріалах справи довідки №670 від 21 жовтня 2014 року вбачається, що відповідач навчався на денній формі навчання в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Чернігівське вище професійне училище» за професією «токар» з 01 вересня 2013 року по 03 квітня 2014 року (а.с. 11). Наказом про відрахування №6 «В-УДЗ» від 03 квітня 2014 року він був відрахований зі складу учнів Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівське вище професійне училище» за невиконання вимог навчального плану та навчальних програм (а.с. 14).

Вказане свідчить, що з 04 квітня 2014 року відповідач не мав права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

З наявних у матеріалах справи відомостей про розмір виплаченої відповідачу пенсії вбачається, що останній, в порушення вимог статті 36 Закону України №1058-IV, за травень та червень 2014 року безпідставно отримав пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зокрема за травень 2014 року - 949 грн. 00 коп. та за червень 2014 року - 949 грн. 00 коп., а загалом - 1 898 грн. 00 коп. (а.с. 15-16).

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуватися на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII) пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Правовими приписами статті 103 Закон України №1788-XII передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень свідчить про покладення законодавцем на особу, яка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, обов'язку повернути суми виплаченої надміру пенсії внаслідок неповідомлення нею обставин, які спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, зокрема про припинення особою, яка її отримує та досягла повноліття, навчання і можливість стягнення таких сум в судовому порядку, якщо вони не були повернуті добровільно.

З наявної у матеріалах справи копії звернення від 14 січня 2015 року №96/06 вбачається, що позивач звертався до відповідача з пропозицією добровільно повернути безпідставно отримані в травні та червні 2014 року кошти в якості пенсії, однак вказані кошти відповідачем повернуті не були.

Оскільки відповідач при поданні заяви про призначення йому пенсії у зв'язку з втратою годувальника був попереджений про обов'язок повідомляти про всі обставини, які спричиняють зміну розміру пенсії чи припинення її виплати, що ґрунтується на вимога законодавства, але в подальшому про таку обставину, а саме про припинення навчання, не повідомив орган, що призначив пенсію, внаслідок чого йому було надміру виплачено пенсію в розмірі 1 898 грн. 00 коп., яка добровільно останнім не повернута, суд приходить до висновку що вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору за розгляд справи, суд враховує, що відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача в дохід держави, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 48, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» статтями 102, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в якості пенсії - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, ідентифікаційний код юридичної особи 14254052, зареєстрованого за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Соборна, 3 (р/р 25608927201003, МФО 353553) безпідставно отриману в якості пенсії суму коштів у розмірі 1 898 (одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку в десятиденний строк з дня винесення судом відповідної ухвали.

Особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення заочного рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення заочного рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя В.В. Чепурко