КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
_____________________ Справа № 520/1244/14-ц
Провадження № 2/520/1347/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2015 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
при секретарі - Гарнаженко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про усунення перешкод у користуванні власністю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3, в якому просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, а також виселити ОСОБА_3 з вказаної квартири.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилається на те, що 5 вересня 2012 року її мати ОСОБА_4 подарувала позивачці квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,7 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м.
Позивачка зазначає, що вона не має можливості розпоряджатися своїм майном, оскільки відповідач ОСОБА_3, який є сторонньою особою, не впускає ОСОБА_2 до спірної квартири. ОСОБА_2 неодноразово намагалася потрапити до квартири, але відповідач замінив замки на дверях.
ОСОБА_2 вказує, що вона зверталася до дільничного, але все виявилося марним, адже і його відповідач до квартири не впустив, двері йому не відчиняв, не бажаючи давати будь-яких пояснень.
Викладені обставини зумовили звернення ОСОБА_2 до суду із даним позовом.
У судовому засіданні ОСОБА_2 наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник у судові засідання 05.03.2015 року та 07.04.2015 року повторно не з'явилися, про дату час та місце його проведення були сповіщені належним чином (а.с. 215, 230). Будучи присутнім у інших судових засіданнях, представник відповідача позов не визнав, зазначав, що спірна квартира була придбана ОСОБА_4 під час перебування у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_3, а тому він має право користування нею.
Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_2, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні 5 вересня 2012 року мати позивачки ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,7 кв.м, житловою площею 17,2 кв.м. (а.с. 5-6). Право власності ОСОБА_2 було зареєстроване КП «ОМБТІ та РОН» 25.09.2012 року (а.с. 7).
Згідно довідки с місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію за вказаною адресою зареєстровані позивачка ОСОБА_2, її мати ОСОБА_4 та син позивачки ОСОБА_5 (а.с. 13).
Судом також встановлено, що у квартиру АДРЕСА_1 самоправно вселився відповідач ОСОБА_3, замінив замки у вхідних дверях та не допускає до квартири її власника ОСОБА_2
ОСОБА_3 не є членом сім'ї ні позивачки ОСОБА_2, ні її матері ОСОБА_4 Як пояснила ОСОБА_2 у судовому засіданні ОСОБА_3 колись працював водієм у її бабусі та йому передали ключі від квартири, щоб він мав можливість періодично відвідувати квартиру та слідкувати за її технічним станом, оскільки на той час у квартирі ніхто не проживав.
ОСОБА_3 звертався з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 16 грудня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, недійсним в частині зазначення ОСОБА_4 покупцем за даним договором, однак рішенням апеляційного суду Одеської області від 20.01.2014 року йому було відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 8-12, 176-177).
Згідно ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, а також щодо виселення ОСОБА_3 зі спірної квартири підлягають задоволенню із зазначенням, що виселення має здійснюватися без надання іншого житлового приміщення.
Посилання представника ОСОБА_3 на перебування відповідача із ОСОБА_4 на час придбання останньою спірної квартири у фактичних шлюбних відносинах в порушення вимог ст. 60 ЦПК жодними засобами доказування перед судом не доведені. Ухвалою суду від 07.04.2015 року зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду. Крім того, згідно паспортних даних відповідача (а.с. 95 на звороті) та відповіді Відділу РАЦС головного управління юстиції в Одеській області (а.с. 146) відповідач ОСОБА_3 з 22.06.1979 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Петренко В. С.
The court decision No. 43609060, Kyivskyi District Court of Odesa City was adopted on 07.04.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 520/1244/14-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: