№ 43587573, 15.04.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 909/527/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Жукової Л.В.розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на рішення та постановугосподарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015у справі№ 909/527/14за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Водотеплосервіс"простягнення 41 233,97 грн.за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко Р.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014р. у справі №909/527/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 в позові дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення 41233,97 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 та рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012р. у справі №5010/147/2012-17/20 задоволено позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради 2 404 078,47 грн. - основного боргу, 19 479,37 грн. - інфляційних втрат, 61 516,55 грн. - 3 % річних, 187 556,59 грн. - пені, 53 452,62 грн. - судового збору (рішення набрало законної сили 17.04.2012р.)

З огляду на те, що відповідач неналежно виконав свої грошові зобов'язання згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2012р. у справі №5010/147/2012-17/20, позивач звернувся з позовом про стягнення 3% річних (на суму основного боргу згідно вказаного рішення).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк виконання зобов'язань з оплати природного газу в сумі 2404078,47грн., отриманого на умовах договору №06/10-2283-ТЕ-15 від 20.12.2010р., сторони погодили умовами договорів №148/517-ГУ від 30.08.2012р. та №211/517- ГУ від 26.10.2012р. про організацію взаєморозрахунків, прострочення оплати за умовами якого позивачем не доведено, в зв'язку з чим дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 41233,97грн. 3% річних, нарахованих на суму основного боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх правомірними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, 30.08.2012р. та 26.10.2012р. між Територіальним органом Казначейства в Івано-Франківській області, Головним фінансовим управлінням Івано-Франківської ОДА, Фінансовим управлінням Калуської міської ради, комунальним підприємством "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України", НАК "Нафтогаз України" укладено договори №148/517-ГУ та №211/517- ГУ про організацію взаєморозрахунків, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до ст.23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012р., сторони погодили погасити заборгованість відповідача перед позивачем за договором №06/10-2283-ТЕ-15 від 20.12.2010р. у сумі 508 000,00грн. та 1 896 078,47грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.

За змістом підпунктів 2, 3 пункту 11 договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - як сплату дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 рік НАК "Нафтогаз України", до спеціального фонду державного бюджету не пізніше наступного дня після зарахування коштів на рахунок.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що сторони уклавши договір про організацію взаєморозрахунків тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу.

Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пунктів 16 яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків, а отже у позивача відсутні підстави для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 року у справі №909/527/14 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова