№ 43582, 13.07.2006, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"13" липня 2006 р. Справа №10/156-НА

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" м. Старокостянтинів

до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі м. Старокостянтинів

про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 03.05.2006р. №240 на суму 8228,33 грн., №241 на суму 2026,09 грн .

Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Щесняк О.А.

За участю представників:

від позивача - Грицай Л.М. –за дорученням №17 від 10.02.2005р.

від відповідача - Коханок Н.М.- за постійним дорученням № 3906/01 від 30.06.2006р.

Богданова Н.І. –за довіреністю №499/07 від 01.02.2006р.

Постанова виноситься 13.07.2006р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні згідно ч.3 ст.160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати прийняті управлінням Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 03.05.2006р. №240 на суму 8228,33 грн., №241 на суму 2026,09 грн., посилаючись на те, що вони не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Вказує на те, що у спірних рішеннях не вказано терміни прострочення та суми прострочених платежів. Стверджує про відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом України, оскільки позивачем вчасно та в повному обсязі сплачувались суми страхових внесків. В підтвердження подав копії платіжних доручень про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за 2006р. Відповідач проти позовних вимог заперечує, при цьому зазначає, що оспорювані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 17,20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких позивач є страхувальником і зобов’язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески вчасно та в повному обсязі, тобто за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Крім того, посилається на пп. 5.1.3 та 5.1.4 п. 5.1 ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, яка визначає порядок нарахування, виплати та використання страхових внесків, відповідно до якої нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 вказаного Закону та пп. 9.3.2 п. 9.3. ст. 9 вказаної Інструкції передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків накладається штраф залежно від строку затримки платежу в таких розмірах: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.

Зазначає, що на суми несплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Стверджує, що оскільки, позивач своєчасно не сплачував суми страхових внесків з 09.11.2004р. управлінням Пенсійного фонду України в Староконстянтинівському районі правомірно винесено рішення № 240, 241 від 03.05.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Вказані рішення надіслані позивачу поштою, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа. При цьому надав розрахунок штрафних санкцій застосованих відповідно до оспорюваних рішень, картку особового рахунку платника, виписки з банківського рахунку платника.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі 03.05.2006р., на підставі п.2ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” прийняті рішення № 240 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 7250,21 грн. (10% від кількості днів затримки) та нарахування пені в розмірі 978,12 грн. та рішення №241 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1745,81 грн.(20% від кількості днів затримки) та нарахування пені в розмірі 280,28 грн.

При цьому, позивачем подано до управління Пенсійного фонду у Старокостянтинівському районі розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2004р. по листопад 2005р., відповідно до яких позивачем самостійно визначено суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Надано розрахунок штрафних санкцій, застосованих відповідно до оспорюваних рішень, картку особового рахунку платника, виписки з банківського рахунку платника щодо сплати позивачем сум страхових внесків, копії платіжних доручень.

Дані факти визнаються сторонами.

Позивач, вважаючи вищезазначене спірні рішення, таким, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, просить їх скасувати.

Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Конституцією України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. (ст. 67).

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ( надалі Закону) страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п.2 ст. 106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.п. 5.1.3 та 5.1.4 п. 5.1 ст.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663( надалі Інструкції) , визначено, порядок нарахування, виплати та використання страхових внесків, відповідно до якої нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 вказаного Закону та пп. 9.3.2 п. 9.3. ст. 9 вказаної Інструкції передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків накладається штраф залежно від строку затримки платежу в таких розмірах: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.

Одночасно на суми несплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів передбачених ч. 9 ст. 106 закону виноситься рішення.

Як вбачаться з матеріалів справи позивачем самостійно подавались до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі розрахунки сум страхових внесків на загально-обов’язкове державне пенсійне страхування із визначенням розміру страхових внесків, які підлягають сплаті за період з жовтня 2004р. по листопад 2005р. .

Однак в порушення вимог ст.20 Закону та ст. 5 Інструкції позивач, починаючи з 09.11.2004р. своєчасно та в повному обсязі не сплачував страхових внесків до ПФУ, визначених у вищевказаних розрахунках, що призвело до виникнення відповідної заборгованості.

Відповідачем враховуючи вимоги п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону застосовано до відповідача штрафні санкції та пеню згідно оспорюваних рішень від 03.05.2006р. №240 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 7250,21 грн. (10% від кількості днів затримки) та нарахування пені в розмірі 978,12 грн. та №241 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1745,81 грн. (20% від кількості днів затримки) та нарахування пені в розмірі 280,28 грн.

Проте при розрахунку штрафних санкцій та нарахуванні пені відповідачем допущено помилки в їх розрахунку, безпідставно включено у заборгованість суми штрафних санкцій застосованих відповідно до рішення №107 від 02.12.2005р., яке постановою господарського суду від 07.03.2006р. по справі № 16/13-НА скасовано. Даний факт визнається відповідачем.

В судовому засіданні відповідачем подано новий розрахунок штрафних санкцій та пені, з врахуванням допущених помилок, який відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до наданого розрахунку, враховуючи картки особового рахунку платника, надані розрахунки сум страхових внесків, виписки з банківського рахунку позивача щодо сплати позивачем заборгованості, платіжні доручення про сплату страхових внесків правомірним буде застосовування штрафних санкцій ( 10% від кількості днів затримки) в розмірі 5772,14 грн. та відповідно нарахування пені в розмірі 561,60 грн. та (20% від кількості днів затримки) в розмірі 176 грн. 11 коп. та відповідно 36,98 грн. пені, тому позивачем неправомірно було застосовано до позивача згідно рішення № 240 штрафних санкцій в сумі 1478,07 грн. та 416,52 грн. пені та згідно рішення №241штрафних санкцій в сумі 1569,70 грн. та 243,30 грн. пеня.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення від 03.05.2006р. №240 скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1478,07 грн. та 416,52 грн. пені та №241 скасуванню в частині 1569,70 грн. та 243,30 грн. пені.

В решті позовних вимог необхідно відмовити з вищевикладених підстав.

При цьому судом враховуються положення ст.71 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.

Враховуючи часткове задоволення позову та немайновий характер спору, відповідно до п. 3 ст. 94 КАСУ відшкодування судового збору в розмірі 1,70 грн. присуджується позивачу.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування м. Старокостянтинів до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі м. Старокостянтинів про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків від 03.05.2006р. №240 на суму 8228,33 грн., №241 на суму 2026,09 грн. задоволити частково.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі від 03.05.2006р. №240 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1478,07 грн. та 416,52 грн. пені та №241 в частині застосування 1569,70 грн. штрафної санкцій та 243,30 грн. пені.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування” м. Старокостянтинів, вул. І.Франка,20 (код ЄДРПОУ 05748938) 1,70 грн. судового збору (одна гривня 70 коп.) судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.