Справа № 185/12293/14-к
Провадження № 1-кп/185/70/15
У Х В А Л А
08 квітня 2015 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів:
головуючого судді Косюка А.П., суддів: Перекопського М.М., Врони А.О.,
за участю прокурора Гриценко А.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
секретаря Губа О.В.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370002942 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядається кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370002942 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 закінчується 20 квітня 2015 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на два місяці.
Обвинувачений та захисник послалися на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннях проти життя та власності, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі та позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, й відповідно існують ризики, що обвинувачений буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. А тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам, також наявні обставини свідчать, що заявлений ризик не зменшився.
Заслухавши думку учасників провадження, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, суд вважає, що слід продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 днів до 06 червня 2015 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.П. Косюк
Судді: М.М. Перекопський
А.О. Врона
The court decision No. 43494539, Pavlohrad City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 08.04.2015. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 185/12293/14-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: