№ 43385853, 02.04.2015, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р.

Справа № 5017/794/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.

При секретарі судового засідання Молодові В.С.

Представники сторін в судове засідання не з’явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліверман-Україна”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.03.2015 р.

по справі № 5017/794/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліверман-Україна”

до відповідачів:1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТОК”;

2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРІН ГРУП”

про усунення перешкод у користуванні майном,

Встановив:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліверман-Україна" (Далі – ТОВ „Ліверман-Україна”) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом в порядку ст. 26 ГПК України, в якій просить суд усунути перешкоди в користуванні майном ТОВ "Ліверман-Україна" шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" (Далі – ТОВ „ІСТОК”) та Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП" (Далі – ТОВ "ГРІН ГРУП") вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження (продаж, міна, дарування, застава), передачу у користування чи зберігання, третім особам нерухомого майна та обладнання, розташованих по вул. Ізмаїльській 112 вул. Маршала Бірюзова, 1 в місті Білгород-Дністровський, що належить на праві власності ТОВ "Ліверман-Україна".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2015 р. (Суддя – Гуляк Г.І.) позовну заяву ТОВ „Ліверман-Україна” було повернуто без розгляду.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст. 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.21. Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21 лютого 2013 року № 7, ст. ст. 1,2 Закону України „Про судовий збір”, інформаційний лист Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 р. № 12-6621/11, п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, вказав, що у позовній заяві ТОВ „Ліверман-Україна” відсутня квитанція про сплату судового збору чи платіжне доручення щодо перерахування коштів. Крім того, у позовній заяві відсутня квитанція надання поштових послуг та опис вкладення.

Не погоджуючись з даною ухвалою, 18.03.2015 р. ТОВ "Ліверман-Україна" звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 12.03.2015р. по даній справі – скасувати, та прийняти позовну заяву до розгляду.

В апеляційній скарзі скаржник вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-06/1175/2011, за приписами ст. 8 Закону, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення рішення у справі.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, хоча про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 р. № 12-6621/11, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Місцевим господарським судом встановлено, що у позовній заяві ТОВ "Ліверман-Україна" відсутні докази, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтею 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення з відповідним номером рекомендованого листа.

В п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Виходячи із наданих до господарського суду матеріалів справи, судом першої інстанції вірно зазначено, що матеріали позовної заяви не містять належних доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки відсутня квитанція на покупку поштових послуг та опис вкладення.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про повернення позовної заяви ТОВ „Ліверман-Україна” без розгляду, оскільки відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Колегія суддів не погоджується із посиланнями скаржника на те, що суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення рішення у справі, оскільки – це є правом суду, а не обов’язком.

Також, слід зазначити, що ТОВ „Ліверман-Україна” не зверталось до місцевого господарського суду із клопотанням про відстрочку або розстрочку сплати судового збору, та не повідомляло суд щодо інформації про майновий стан підприємства.

Крім того, судова колегія зауважує, що згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого господарського суду винесено при повному з’ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99; 101 - 103; 106 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліверман-Україна” - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.03.2015 р. по справі № 5017/794/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 02.04.2015 р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра