№ 43247688, 25.03.2015, Zhytomyr Regional Court of Appeal

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/278/15-п Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М.

Категорія ч.2 ст.154 КУпАП Доповідач Жизнєвський Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року м.Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Жизнєвський Ю.В.

за участі: апелянта ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, проживаючого в АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді 51 гривні штрафу з конфіскацією тварини: порода-середньоазіатська вівчарка, масть - полево-білий, стать - кобель, дата народження 15.01.2014 року, кличка собаки - «Джоні».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.

Відповідно до постанови суду, 01.02.2015 року близько 16-00 години ОСОБА_1 порушив правила тримання свого пса, який в с. Мала Рача по вул. Шевченка, біля будинку власника кинувся на ОСОБА_2 та вкусив останню, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.154 КУпАП.

На прийняте рішення до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій він просить скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі.

Вважає, що наведені в постанові суду висновки є невірними, а постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною.

Зазначає, що ні в своїх поясненнях, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в судовому засіданні він не визнавав своє вини, та запевняв, що його собака 01.02.15р. весь час знаходився в подвір'ї його домоволодіння у вольєрі на прив'язі, а тому не міг нікого вкусити за межами вольєру. Посилається на пояснення ОСОБА_4, який близько 16 год. 01.02.15р. знаходився в нього в будинку і разом із ним після візиту ОСОБА_3 (матері потерпілої) виходив на вулицю та бачив, що його собака на цепу у вольєрі. Про те, що собаку з вольєра в цей день не випускали вказали в своїх поясненнях його дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_6

Вказує, що всі інші свідки, на які вказує суд, в своїх поясненнях вказали, що не бачили в цей час на вулиці його собаку і не бачили того, що вона вкусила ОСОБА_2 Відсутні також інші докази, які вказували б на те, що саме його собака на вулиці вкусила потерпілу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний не тільки з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а і те чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також відповідно до ст.33 ч.2 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан.

При розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам у справі, встановив обставини вчинення правопорушення та кваліфікував його дії за ч.2 ст.154 КУпАП.

Суд, накладаючи адміністративне стягнення за вчинене правопорушення, визначив його у межах санкції ч.2 ст.154 КУпАП, при цьому належним чином врахував обставини справи та особу ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП підтверджується фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЖИ №017720, де в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 власноручно зазначив, що з протоколом не згоден, однак вказав що більше таке не повториться, що фактично свідчить про визнання події, яка відображена у вказаному протоколі.

Потерпіла ОСОБА_2 у своєму поясненні показала, що 01.02.2015 року близько 16-00 години вона поверталася із центру села Мала Рача до свого будинку. Біля будинку ОСОБА_1 по вул. Шевченка бігав собака останнього. Вона впізнала цього собаку, бо знала його ще щеням. В останнього на шиї висів шматок ланцюга, який він волочив за собою. Коли собака підбіг до неї, вона хотіла його погладити і в цей момент він вкусив її за правий бік. Вона закричала і собака відбіг. Після цього вона прийшла додому і все розповіла своїй матері - ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8 у своєму поясненні показала, що 01.02.2015 року близько 16-00 години вона перебувала у своєму будинку та дивилась у вікно на вул. Шевченка і бачила, як з двору ОСОБА_1 вибіг собака з відірваним цепом. В цей момент по вулиці йшла сусідка ОСОБА_2 Собака ОСОБА_1 підбіг до неї та почав гавкати. Вона одразу пішла до телефону, щоб зателефонувати власнику собаки. Через кілька хвилин вийшов власник собаки - ОСОБА_1 та забрав його до себе у двір.

Крім того, ОСОБА_1, після вказаної події дав матері потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 100 гривень, що свідчить про визнання ОСОБА_1 того факту, що саме його собака покусав потерпілу.

Що стосується показів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_4 та показів самого ОСОБА_1, які зазначили, що собака в день події перебував у воль'єрі, то апеляційний суд до показів зазначених осіб відноситься критично, оскільки вказані особи є зацікавленими сторонами.

Враховуючи вищевикладене підстав для зміни чи скасування постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2015 року не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2015 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: