Court ruling № 43138839, 16.03.2015, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а

___________________________

ОКРЕМА УХВАЛА

16.03.2015 Справа №907/70/14

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. розглянувши матеріали справи за позовом прокурора Міжгірського району Закарпатської області в інтересах держави (далі – прокурор, позивач) до Репинської сільської ради, с. Репинне Закарпатської області (далі – сільська рада, відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю „Сітес-Тур”, с. Репинне Закарпатської області (далі – товариство, відповідач-2) про визнання недійсними та скасування рішення Репинської сільської ради від 27.02.05, договору оренди землі,

встановив:

Прокурор Міжгірського району звернувся до суду з позовом про, зокрема, визнання недійсним та скасування рішення Репинської сільської ради від 27.02.05 № 1 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок ТзОВ «Сітес-Тур» під будівництво готельно-туристичного комплексу та витягу в с. Репинне Міжгірського району»; визнання недійсним договору оренди землі укладеного 1.03.05 відповідачами у справі із змінами та доповненнями (далі – оспорювані рішення та договір); предметом яких було затвердження проекту відводу та надання в оренду товариству земельних ділянок згідно матеріалів погодження площею 4,9257 га в урочищі Чертіж у межах населеного пункту с. Репинне з кадастровими номерами 2122486001:08:003:0001– 2122486001:08:003:0040 (далі – спірна земельна ділянка).

Підставою позову прокурора послугували матеріали перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області (далі - Держсільгоспінспекція) дотримання вимог земельного законодавства Репинською сільською радою при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні оспорюваного договору. Так, за висновком Держсільгоспінспекції, спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, тому сільська рада не вправі розпоряджатися нею; крім того, ця ділянка є землями сільськогосподарського призначення, однак надана в оренду для цілей не пов’язаних з веденням сільського господарства.

Як вбачається з акту перевірки від 24.01.14, висновки Держсільгоспінспекції щодо незаконності оспорюваного рішення та договору здійснені на підставі «…наявних картографічних матеріалів та інформації наданої виконавчим комітетом Репинської сільської ради № 97 від 21.01.14, земельна ділянка, що надана на умовах оренди ТзОВ «Сітес-Тур», знаходиться за межами населеного пункту Репинне, що також підтверджено інформацією Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатської області № 2551/04/01-07 від 13.12.13..».

При цьому, матеріали перевірки не містять зазначені в акті «картографічні матеріали», а інформації виконкому сільської ради та відділу Держземагенства, про які йдеться в акті, щодо розташування спірної земельної ділянки за межами населеного пункту с. Репинне надані з посиланням на індексно-кадастрові карти, які на території Закарпатської області виготовлені та внесені до Державного земельного кадастру, як слідує з інформації відділу Держземагенства в Міжгірському районі наданої суду, лише на виконання наказу Держкомзему України від 13.05.09 № 240 «Про організацію та виконання робіт із створення базових та індексних кадастрових карт по частині Б договорів укладених в рамках Компонент D проекту «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру».

При цьому, Держсільгоспінспекція всупереч вимог суду (ухвали суду від 09.04.14, 24.04.14, 18.02.15) не забезпечила участі у судовому розгляді уповноважених та компетентних зі спірних питань фахівців, які викликалися судом в порядку ст. 30 ГПК України для надання пояснень щодо належності спірної земельної ділянки до меж села Репинне станом на час прийняття оспорюваних рішення та договору, та документів перевірки, за результатами якої складено акт від 24.01.14.

3.03.15 прокурор долучив до матеріалів справи лист Держсільгоспінспекції від 2.03.15 на адресу прокуратури про неможливість забезпечити явку спеціалістів, які здійснювали зазначену вище перевірку, через перебування їх у відпустці, а також як матеріали перевірки – вимогу прокурора про здійснення перевірки від 22.01.14, лист відділу Держземагенства у Міжгірському районі № 2551/04/01-07 від 13.12.13 на адресу прокурора Міжгірського району та на його вимогу про те, що спірні земельні ділянки відповідно до індексно-кадастрових карт розташовані за межами населеного пункту с. Репинне; лист голови Міжгірської РДА від 22.08.04 № 01-25/2001, за змістом якого йдеться про знаходження спірної земельної ділянки за межами населеного пункту.

За таких обставин, коли предметом перевірки Держсільгоспінспекції були невстановлені картографічні матеріали та інформація щодо обставин, які відбувалися у 2009р., тобто пізніше в часі, ніж приймалися оспорюване рішення, суд констатував, що висновки Держсільгоспінспекції не можуть слугувати доказами неправомірності прийняття сільською радою у 2005р. оспорюваного рішення з підстав наведених позивачем.

Висновки Держсільгоспінспекції, що були покладені в основу позову, спростовані у ході судового розгляду матеріалами попереднього погодження місця розташування земельної ділянки; проектом відводу земельної ділянки, державною статистичною звітністю форми 6-ЗЕМ відповідача-1, інформацією відділу Держземагенства в Міжгірському районі наданою суду в порядку ст. 30 ГПК України щодо, зокрема, того, що спірній земельній ділянці на стадії кадастрової зйомки після надання сільською радою дозволу на розробку проекту відводу присвоєно кадастрові номери 2122486001:08:003:0001- 2122486001:08:003:0040 як такій, що знаходиться в межах населеного пункту с. Репинне, відповідно до чинного на той час порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам. На підставі наведеного та приписів чинного станом на час прийняття земельного законодавства, судом встановлено, що сільська рада прийняла оспорюване рішення в межах наданих їй повноважень щодо спірної земельної ділянки як такої, що знаходилася станом на час прийняття рішення в межах с. Репинне, і з затвердженням проекту відводу спірної земельної ділянки для будівництва туристичного комплексу та укладенням договору оренди цієї земельної ділянки як землі рекреаційного призначення її категорію та цільове призначення було змінено у встановленому порядку, що відповідає вищенаведеним приписам земельного законодавства. Відтак, у позові, який ґрунтувався виключно на матеріалах Держсільгоспінспекції, судом відмовлено.

За наведеного, суд констатує недостатню організацію Держсільгоспінспекцією державного контролю за використанням та охороною земель, поверхневий підхід при здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства Репинською сільською радою, що унеможливило у повному обсязі з’ясувати всі фактичні обставини, пов’язані з прийняттям оспорюваного у справі рішення та призвело до хибних висновків покладених в обгрунтування позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 90 Господарського процесуального кодексу України,

суд ухвалив:

1. Звернути увагу Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області на необхідність належної організації здійснення повноважень відповідними структурними підрозділами та посадовими і службовими особами з питань контролю за використанням та охороною земель.

2. Дану ухвалу надіслати на адресу Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, якій у місячний термін з дня її одержання повідомити суд про результати розгляду ухвали.

Суддя Ушак І.Г.