№ 1-520/09
В И Р О К
Іменем України
05 серпня 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді – Бойка О.В.,
при секретарі – Огірку Т.Ю., Гебеш М.В.,
з участю прокурора – Рака П.О., Шепетуна А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в м. АДРЕСА_1 , раніше судимого: 05.06.2008 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 . у невстановлений слідством час та місці, у невстановленої досудовим слідством особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, незаконно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб - опій (ацетильований), частину якого вжив, за місцем свого проживання в квартирі № АДРЕСА_1 , а решту у вказаному помешканні став зберігати.
13.09.2008 року приблизно о 16-10 годині, під час огляду його квартири № АДРЕСА_1 , працівниками міліції було виявлено та вилучено один ін’єкційний шприц, місткістю 5 мл та два шприца, місткістю 2 мл, в яких знаходилася речовина, яка згідно висновку експертів НДЕКЦ при ГУ МВС України м. Києві № НОМЕР_1 від 10.10.2008 року, є наркотичним засобом - опієм (ацетильованим), загальною масою (в перерахунку на суху речовину) 0, 111 г.
Опій (ацетильований), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6.05.2000 року № 770 "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів", "Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів", обіг яких заборонено в "Таблиці № 1", є особливо небезпечними наркотичними засобами.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 . вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що періодично вживає наркотичні засоби. В 2008 році, точно не пам’ятає де, у наглядно знайомого чоловіка на ім’я « ОСОБА_2 », придбав для власного вживання ацетильований опій, який знаходився в шприці місткістю 5 мг. Приніс його до свого помешкання в квартиру № АДРЕСА_1 , де, використовуючи два шприци, місткістю 2 мл, двічі вжив. Після цього всі три шприци викинув у смітник в квартирі під столом. 13.09.2008 року, за його згодою, працівники міліції провели огляд його квартири за вказаною адресою, де вилучили вказані три шприци з рештками ацетильованого опію. Все виявлене в присутності понятих вилучили. Просив суворо не карати, оскільки, повністю усвідомив всю тяжкість вчиненого злочину. Просив прийняти до уваги, що він з чотирьох років залишився сиротою, оскільки, батько в п’яному стані вбив його матір, після чого він виховувався в інтернаті.
Окрім повного визнання підсудним ОСОБА_1 . провини у вчиненому злочині, його вина підтверджується також показами свідка ОСОБА_3 ., який в судовому засіданні показав, що мешкає в будинку № АДРЕСА_1 і його квартира знаходиться під квартирою ОСОБА_1 . Неодноразово чув, що під вікнами ОСОБА_1 збиралися різні наркомани, які вимагали у того дати їм наркотичний засіб. Наркомани ведуть себе зухвало. У нього малолітня дитина, якій ті, приходячи вночі та голосно балакаючи, заважають спати. З приводу поведінки ОСОБА_1 він неодноразово звертався до працівників міліції і розмовляв з самим ОСОБА_1 . Проте, на його зауваження той не зреагував і наркомани продовжували приходити та під його вікнами вживати наркотичні засоби. Він декілька разів бачив, як ОСОБА_1 щось спускав на мотузці наркоманам, але чи були то наркотичні засоби - не знає.
Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази решти свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду і які ніким не оспорюються.
Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати по ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, повторно.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, класифікується кримінальним законом як середньої тяжкості;
- особу підсудного, який раніше судимий за подібні злочини, має не погашену судимість та вчинив злочин під час відбування покарання з випробуванням. За місцем проживання характеризується посередньо і виховувався в інтернаті для дітей сиріт;
- його відношення до вчиненого злочину - повністю визнав себе винним та щиро розкаявся.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_1 ., згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1 ., згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому, необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.
З огляду на те, що підсудний ОСОБА_1 . після постановлення вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 05 червня 2008 року, за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК України, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, тому, відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, необхідно частково – 3 (три) місяці позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2008 року.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 КПК України.
Судові витрати за проведення судово - хімічної експертизи та дослідження підлягають стягненню із підсудного ОСОБА_1 . на користь НДЕКЦ при УМВС України в м. Києві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, шляхом часткового – 3 (три) місяці позбавлення волі, приєднання не відбутої частини покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2008 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з 05.08.2009 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк тримання його під вартою з 16.09.2008 року по 05.08.2009 року.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України (Отримувач платежу: УДК в Київській області р/р №35226002000466 код №25575285, №821018, для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «Послуги експерта») гроші в сумі 963 гривень 28 копійок.
Речові докази по справі, а саме: опій ацетильований - масою 0.111 г., та екстракт канабісу масою – 0.142 г., які знаходяться на зберігання в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві - знищити.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 ., до вступу вироку в законну силу, залишити без змін – тримання під вартою в Київському СІЗО НОМЕР_2 ДДУПВП в м. Києві та Київській області.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя О.В. Бойко
The court decision No. 4305072, Holosiivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 05.08.2009. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 1-520/09. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: