Court ruling № 43019144, 25.02.2015, Krasnohvardiiskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 204/9102/2014-ц

Провадження № 2з/204/23/2015 р.

У Х В А Л А

25 лютого 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську заяву представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу автомобілю недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу автомобілю недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя.

24 лютого 2015 року до суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просила заборонити ОСОБА_4 відчужувати автомобіль MITSUBISHI марки PAJERO, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, на який видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія САО 699682 та передавати його в користування чи то на зберігання іншим особам; заборонити ОСОБА_3 користуватися автомобілем MITSUBISHI марки PAJERO, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, на який видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія САО 699682; заборонити ОСОБА_3 відчужувати самохідний плавзасіб - човен (причіп для човнів), реєстраційний номер серія АА 6788 XX, 2006 року випуску, повідомивши Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті; накласти арешт на ощадний рахунок відкритий ОСОБА_3 за № НОМЕР_2 в АКІБ УкрСиббанк в м. Київ по вулиці Воровського, 31а. В обґрунтування заяви вказала на те, що обєктом права спільної сумісної власності подружжя позивачкою зазначено транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, 2008 року випуску, який на даний час зареєстрований за батьком відповідача у справі ОСОБА_4, самохідний плавзасіб - човен (причіп для човнів), реєстраційний номер серія АА 6788 XX, 2006 року випуску, та грошові кошти розташовані на ощадному рахунку № НОМЕР_2 відкритому на імя ОСОБА_3 у відділенні АКІБ УкрСіббанк в м. Київ. З урахуванням того, що ОСОБА_3 вдався до дій по відчуженню зазначеного вище транспортного засобу на користь свого батька з метою уникнення спору по розподілу майна подружжя, позивачкою не виключається факт подальшого відчуження відповідачем зазначеного вище майна, в звязку з чим вважає необхідним забезпечити позов.

Заява передана судді Самсоновій В.В. 25 лютого 2015 року цивільною канцелярією суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, заявницею не надано доказів належності ОСОБА_4, станом на момент звернення до суду, автомобіля MITSUBISHI марки PAJERO, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, на який видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія САО 699682.

Так само, не надано заявницею й доказів належності ОСОБА_3 самохідного плавзасобу - човну (причепу для човнів), реєстраційний номер серія АА 6788 XX, 2006 року випуску, та ощадного рахунку за № НОМЕР_2 в АКІБ УкрСиббанк, а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС041139 вищевказаний плавзасіб реєстраційний номер серія АА 6788 XX, 2006 року випуску, взагалі належить ОСОБА_5, який не є стороною у справі.

Крім того, вказані заявницею обставини, а саме те, що ОСОБА_3 може вдатися до відчуження майна з метою уникнення спору по розподілу майна подружжя, ґрунтуються на самих припущеннях та не мають відповідних доказів. Так, спірний автомобіль був зареєстрованим за батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ще 09.02.2013 року (а.с.8).

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає необхідним відмовити заявниці в задоволенні її заяви.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, ст. ст. 151-153, 168, 209 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу автомобілю недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Самсонова