№ 42927783, 16.02.2015, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. Справа№ 910/22853/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Шлончаку Д.В.,

представники сторін судового процесу не з'явилися,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА»

на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2014

у справі № 910/22853/14 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ ЕКСПЕДИЦІЙНИЙ ЗАГІН ПІДВОДНИХ ТА ГІДРОТЕХНІЧНИХ РОБІТ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА»

про стягнення 64 477,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/22853/14 позов задоволено частково та вирішено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 030,00 грн припинити в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, та стягнути з ТОВ «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА» на користь ПАТ «ПЕРШИЙ ЕКСПЕДИЦІЙНИЙ ЗАГІН ПІДВОДНИХ ТА ГІДРОТЕХНІЧНИХ РОБІТ» (далі - ПАТ «1-Й ЕЗПГР») 59 900,00 грн основного боргу; 1 442, 46 грн пені; 385,48 грн 3 % річних; 2 610,42 грн інфляційних нарахувань та 1 826,73 грн судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/22853/14 в частині розміру інфляційних нарахувань, який, на думку апелянта, складає 154,06 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 у справі № 910/22853/14 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА» до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

В жодне судове засідання повноважні представники сторін не з'явилися, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сторони судового процесу повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ПАТ «1-Й ЕЗПГР», як виконавцем, та ТОВ «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА», як замовником, укладено Договір про надання послуг від 05.12.2013 № 18/013 (далі - Договір 1), за умовами якого виконавець зобов'язується до 20 грудня 2013 року за завданням замовника надати послуги з розроблення ґрунту з-під води у відвал в акваторії яхтклубу (далі - послуги), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вартість виконаних послуг, яка складає 20 000,00 грн, шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця 100 % оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі (пункти 1.1, 1.1.1, 2.1, 3.1, 4.2 Договору).

Суд першої інстанції вірно встановив факт надання позивачем і отримання відповідачем послуг загальною вартістю 20 000,00 грн. Вказана обставина підтверджується підписаним сторонами і скріпленим відбитками їх печаток Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.12.2013 (а.с. 40).

Також, як місцевий суд вірно встановив, що між сторонами даної справи укладено Договір про надання послуг від 19.05.2014 № 12/014 (далі - Договір 2), за умовами якого виконавець ПАТ «1-Й ЕЗПГР» зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання авансу (п. 4.2), за завданням замовника, надати йому послуги з виготовлення та монтажу мертвих якорів (далі - послуги), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вартість виконаних послуг, яка складає 100 030,00 грн (пункти 1.1, 1.1.1, 2.1, 3.1 Договору).

З умовами п. 4.2 Договору замовник до початку виконання робіт перераховує виконавцеві аванс в розмірі 50 000,00 грн.

Суд першої інстанції вірно встановив факт виконання ПАТ «1-Й ЕЗПГР» його зобов'язань за Договором 2 і отримання ТОВ «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА» послуг загальною вартістю 100 030,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується підписаним сторонами і скріпленим відбитками їх печаток Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2014 (а.с. 46).

Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з порушенням відповідачем його грошового зобов'язання за Договорами. Відповідач, станом на момент звернення позивача до господарського суду, оплатив послуги, отримані на підставі Договору 1, в сумі 10 000,00 грн, а на підставі Договору 2 - 50 000,00 грн. Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА» перед ПАТ «1-Й ЕЗПГР» складає 60 030,00 грн.

Як вірно встановив суд першої інстанції, позивач 23 вересня 2014 року надіслав відповідачеві лист-вимогу від 19.09.2014 № б/н про сплату заборгованості. Однак, вимоги позивача залишені без виконання, що й призвело до звернення ПАТ «1-Й ЕЗПГР» до господарського суду з позовом.

При цьому, відповідно до платіжних доручень (а.с. 96-97) відповідач вже після порушення провадження у даній справі частково погасив свою заборгованість перед позивачем в сумі 1030,00 грн. Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про припинення провадження у справі в даній частині спору в порядку, встановленому п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище обставин, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Суд першої інстанції вірно визначив правову природу Договорів, з яких: Договір 1 є договором підряду, а Договір 2 є змішаним і містить елементи договору підряду і надання послуг.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з рішенням першої інстанції щодо задоволення позову ПАТ «1-Й ЕЗПГР» в частині стягнення з ТОВ «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА» заборгованості за Договорами в сумі 59 900,00 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договорами (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 442,46 грн, 3 % річних у розмірі 385,48 грн та 2 620,00 грн. інфляційних нарахувань, що нараховані позивачем за Договором 1.

Відповідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами частин 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 11.6. Договору 1 за порушення замовником умов пунктів 4.2 - 4.3. Договору замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача господарської санкції шляхом стягнення з нього пені в сумі 1 442,46 грн, а також відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 УК України, тобто стягнути з ТОВ «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА» 3 % річних у розмірі 385,48 грн та 2 620,00 грн інфляційних нарахувань. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки вказаних позовних вимог, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність, зокрема, інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/22853/14 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В той же час, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РІВ'ЄРА» на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/22853/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2014 у справі № 910/22853/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/22853/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич