Court ruling № 42925103, 19.02.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 лютого 2015 року Справа № 910/1753/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЧеркащенка М.М.,суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Селіваненка В.П., Стратієнко Л.В.,розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 04.12.2014у справі№ 910/1753/14за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал"пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.07.2007, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал", відносно земельної ділянки площею 0,3727 га, що розташована на вул. Булгакова, 9 у місті Києві; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0, 3727 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 1 316 399,09 грн., що розташована на вул. Булгакова, 9 у місті Києві, у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/1753/14 позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2014 залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний універсал" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2014 у справі № 910/1753/14, в якій просить зазначену постанову визнати незаконною та скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 04.02.2013 у справі № 5011-51/1150-2012 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 32 Закону України "Про оренду землі", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Заявником не пропущено строку подання заяви про перегляд судового рішення господарського суду, передбаченого статтею 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 04.12.2014 у справі № 910/1753/14, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції встановивши, що між сторонами спору в 2007 році укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 8.4 якого відповідач зобов'язався завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору (зареєстрованого в 2007 році) та те, що в 2013 році проведеною перевіркою встановлено, що земельна ділянка вільна від забудови, будівельні роботи не розпочато, будівельна техніка, будівельна огорожа відсутня, погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути міській раді спірну земельну ділянку. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про те, що відповідачем не доведено наявності поважних обставин, які б унеможливлювали отримання ним дозвільних документів та завершити будівництво у строки визначені договором, відхиливши при цьому доводи суду апеляційної інстанції про вчинення відповідачем дій для виконання спірного договору та використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Водночас приймаючи постанову від 04.02.2013 у справі № 5011-51/1150-2012 та вирішуючи спір у подібних правовідносинах, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, та подібних договорів, суд касаційної інстанції також встановивши, що між сторонами спору в 2006 році укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 8.4 якого відповідач зобов'язався завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору (зареєстрованого в 2006 році) та те, що в 2011 році проведеною перевіркою встановлено, що будівництво торговельно-розважального комплексу не ведеться та земельна ділянка вільна від забудови прийшов до протилежних правових висновків щодо відмови у задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку. Також суд касаційної інстанції зазначив про те, що відповідач використовує спірну земельну ділянку за цільовим призначенням та ним здійснено комплекс дій з метою забудови земельної ділянки.

З огляду на викладене судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні і ті ж самі норми матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Допустити справу № 910/1753/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Черкащенко Судді І. Вовк Б. Грек В. Селіваненко Л. Стратієнко