Court ruling № 42845036, 18.02.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 876/4458/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Кухтея Р.В., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Сороки Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 11.12.2013 року № 000001/13-09-21-00/НОМЕР_1 Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) про застосування фінансових санкцій у розмірі 13600,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 813/504/14 вказаний позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Дрогобицька ОДПІ просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій було прийнято на підставі матеріалів КМСД ГУ МВС України у Львівській області від 08.07.2013 року, матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, вчинене громадянкою ОСОБА_6, яка працює продавцем в магазині, де здійснює роздрібну торгівлю алкогольними виробами позивач, а також з врахуванням постанови адміністративної комісії Стебницької міської ради від 21.08.2013 року. Згідно з отриманими матеріалами було встановлено порушення ведення ліцензійної діяльності, а саме порушення у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Таким чином, на думку апелянта, застосування штрафних санкцій за реалізацію слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, особою, яка не досягла 18 років в сумі 13600,00 грн. є правомірним.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просила скасувати постанову суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову ФОП.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ФОП, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, на дату виявлення порушення, тобто 08.07.2013 року, не був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, що виключає його відповідальність, передбачену ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закону № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 153 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Відповідно до частини четвертої статті 153 зазначеного Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Системний аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Частиною четвертою статті 153 зазначеного Закону продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.

У частині другій статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення вимог статті 153 цього ж Закону законодавець передбачив застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем було прийнято оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій № 000001/13-09-21-00/НОМЕР_1 від 11.12.2013 року щодо ФОП на підставі матеріалів перевірки КМСД ГУ МВС України у Львівській області від 08.07.2013 року, якими встановлено, що 08.07.2013 року близько 16 год. в АДРЕСА_1 в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», бармен-офіціант (стажист) гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є неповнолітньою, порушила правила торгівлі алкогольними напоями та продала пляшку пива марки «Жигулівське» об'ємом 0,5 літра неповнолітній особі гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканцю АДРЕСА_2.

При цьому судом встановлено, що ФОП зареєстрований як фізична особа-підприємець лише 01.10.2013 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 012358 від 03.10.2013 року (а.с. 5).

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 право здійснення господарської діяльності за КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування» позивачу було видано Трускавецьким відділенням Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 08.10.2013 року (а.с. 6).

Виходячи з наведеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки станом на дату порушення правила торгівлі алкогольними напоями та складення відповідного протоколу позивач не був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, то це виключає його відповідальність за ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 813/504/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Р.В.Кухтей

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 20 лютого 2015 року.