Decision № 42657186, 04.02.2015, Zakarpattia Regional Court of Appeal

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.02.2015 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - Боднар О.В.

суддів - Готри Т.Ю., Джуги С.Д.

при секретарі - Чейпеш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Грицюка Вячеслава Петровича, що діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», на рішення Рахівського районного суду від 01 жовтня 2014 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило достроково стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість на кредитним договором № 818, укладеним 05 червня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2, станом на 21 липня 2014 року у розмірі 1 172 439,25 грн., за курсом НБУ станом на цю дату - 1 дол США - 11,66 грн., з яких 657 491,94 грн. (56 410,00 дол.США) - заборгованість за кредитом, 430 751,63 грн. - заборгованість за відсотками (36 956,65 дол.США), 84 195,68 грн. (7 223,63 дол.США) - пені, нарахованої за 12 місяців до звернення позивача до суду та судові витрати у розмірі 3 654,00 грн.

Рішенням Рахівського районного суду в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Кредитні ініціативи» просить скасувати рішення Рахівського районного суду від 01 жовтня 2014 року. Зазначає, що заборгованість по відсотках та пені у розмірі 430 751,63 грн. були нараховані позивачем за період, що не був розрахунковим при ухваленні Рахівським районним судом рішення від 08 червня 2010 року про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором і тому підлягає стягненню з відповідачки, тобто суд повинен був ухвалити рішення про часткове задоволення позову в межах заявлених позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судові засідання не зявлялися, тому суд відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, розглянув справу за їх відсутності (а.с. 97-98, 109-111, 115-116, 118-119).

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, матеріали справи № 2-522/10 за позовом АКПІБ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, матеріали справи № 305/1803/13-ц за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 червня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 818 (далі - договір), за умовами якого остання отримала кредит у сумі 49 500,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 12 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів - не пізніше 04 червня 2027 року (а.с. 5-8).

Погашення кредиту та процентів за договором здійснюється позичальником щомісячно згідно з графіком (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору (п. 2.4. договору).

Відповідно до п.5.3.2. договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму неустойки і збитків, передбачених цим договором, зокрема, у разі прострочення позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць.

Додатковим договором № 1 від 25 грудня 2007 року до кредитного договору було збільшено розмір отриманого ОСОБА_2 кредиту до 59 400,00 дол.США та визначено, що виконання зобов'язань за договором забезпечується іпотекою - предметом якої є будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 341,88 м.кв., оціночною вартістю 1 310 230,00 грн. (а.с. 12).

Рішенням Рахівського районного суду від 08 червня 2010 року було задоволено позов «АКПІБ» до ОСОБА_2 та стягнуто з останньої заборгованість за кредитним договором № 818 від 05 червня 2007 року, станом на момент звернення з позовом (23 лютого 2010 року) у розмірі 67 567,48 дол.США (539 884,44 грн.), з яких 56 353,80 дол.США - заборгованість за кредитом, 456,20 дол.США - прострочений кредит, 10 271,12 дол.США - прострочені відсотки, 18,01 дол.США - пеня, 468,35 дол.США - відсотки за користування кредитом за період з 01 по 23 лютого 2010 року (а.с. 61)

Договором про внесення змін і поповнень № 1 від 01 березня 2011 року до кредитного договору було викладено в іншій редакції преамбулу кредитного договору та змінені реквізити позичкового рахунку та рахунку для нарахування процентних доходів (а.с. 16).

Відповідно до договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи», як новий кредитор, набув усіх прав вимоги первісного кредитора ПАТ «АКПІБ» за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань (а.с. 27-37).

З витягу з реєстру позичальників (додаток № 1) до договору відступлення прав вимоги вбачається, що на момент укладення зазначеного договору основна непогашена строкова сума кредиту становила 53 815,30 дол.США, основна непогашена прострочена сума кредиту - 2 594,70 дол.США, сума нарахованих але не сплачених строкових процентів - 11 238,02 дол.США, сума нарахованих, але не сплачених прострочених процентів - 14 245,46 дол.США (а.с. 38).

У вимозі про досудове врегулювання спору № 8106-34 від 22 липня 2014 року позивач вимагав від відповідачки у строк до 30 днів з дати отримання цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховану пеню (а.с. 23).

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 24 червня 2014 року було скасовано рішення Рахівського районного суду від 03 березня 2014 року та відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 818 від 05 червня 2007 року, укладеним між ЗАТ «АКПІБ» та ОСОБА_2 та за кредитним договором № 818 від 29 січня 2007 року, укладеним між ЗАТ «АКПІБ» та ОСОБА_3 (а.с. 53-60).

Районний відділ ДВС Рахівського РУЮ листом від 24 листопада 2014 року № 06-47/10159 повідомив, що 29 грудня 2012 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого листа № 2-522/10 від 15 жовтня 2010 року, виданого Рахівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 539 884,44 грн. та судових витрат у розмірі 1 820,00 грн., з підстав п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа (а.с. 99).

Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з того, що невиконання рішення Рахівського районного суду від 08 червня 2010 року стало наслідком бездіяльності самого кредитора, оскільки позивач не надав суду доказів звернення до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення. Тим самим сприяв збільшенню відсотків за користування кредитом у період після прийняття зазначеного рішення до відкриття провадження у даній справі, у виникненні яких вина відповідачки відсутня, а можливість стягнення з позичальника заборгованості у виконавчому провадженні з виконання Рахівського районного суду від 08 червня 2010 року кредитором не втрачена.

Проте, повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

В п.17 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли спірні правовідносини, які стосуються нарахування відсотків за користування кредитом та пені за період, що не був розрахунковим при постановленні Рахівським районним судом рішення від 08 червня 2010 року, яке не виконано на момент звернення позивача з даним позовом, що підтверджується листом РВ ДВС Рахівського РУЮ від 24 листопада 2014 року № 06-47/10159.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору, за користування кредитом встановлена процентна ставка у розмірі 12 % річних.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п.6.2. кредитного договору).

Позивачем був наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором. Іншого розрахунку на спростування наданого позивачем відповідачка не надала, а подала лише письмову заяву в якій зазначила, що позов не визнає, оскільки дане питання вирішено Рахівським районним судом та 08 червня 2010 року було ухвалено рішення (а.с. 52).

Звертаючись з даним позовом позивач просив стягнути заборгованість станом на 21 липня 2014 року у розмірі 1 172 439,25 грн., за курсом НБУ станом на цю дату - 1 дол США - 11,66 грн., з яких 657 491,94 грн. (56 410,00 дол.США) - заборгованість за кредитом, 430 751,63 грн. - заборгованість за відсотками (36 956,65 дол.США), 84 195,68 грн. (7 223,63 дол.США) - пені, нарахованої за 12 місяців до часу звернення позивача до суду

В апеляційній скарзі, зазначаючи, що заборгованість за кредитним договором не сплачена, рішення Рахівського районного суду від 08 червня 2010 року боржником не виконано, просив стягнути заборгованість по відсотках та пені у розмірі 430 751,63 грн. (а.с. 73).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість по відсотках за період, що не був розрахунковим при ухваленні Рахівським районним судом рішення від 08 червня 2010 року, тобто з 23 лютого 2010 року по 21 липня 2014 року становить 15 557,32 дол.США, (181 398,35 грн.), за курсом НБУ на момент пред'явлення даного позову 1 дол.США - 11,66 грн.

Пеня розрахована позивачем відповідно до п.1 ч.1 ст.258 ЦК України за один рік і становить 7 223,63 дол.США (84 195,68 грн.).

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 818 від 05 червня 2007 року, а саме: за відсотками за період з 23 лютого 2010 року по 21 липня 2014 року у розмірі 15 557,32 дол.США, (181 398,35 грн.) та пеня 7 223,63 дол.США (84 195,68 грн.), а всього 265 594,03 грн. (22 780,95 дол.США), за курсом НБУ на момент пред'явлення даного позову 1 дол.США - 11,66 грн.

Відповідно до ст.309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення по даній справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі - 1 241,45 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України, ст.ст.526, 625 ЦК України, колегія суддів, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Грицюка Вячеслава Петровича, що діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», задовольнити частково.

Рішення Рахівського районного суду від 01 жовтня 2014 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності. 14; ЄДРПОУ 35326253) заборгованість за кредитним договором № 818 від 05 червня 2007 року станом на 21 липня 2014 року у розмірі - 265 594,03 грн. (22 780,95 дол.США), з яких 181 398,35 грн. (15 557,32 дол.США) відсотки за користування кредитом за період з 23 лютого 2010 року по 21 липня 2014 року, 84 195,68 грн. (7 223,63 дол.США) - пеня та судові витрати у розмірі 1 241,45 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою «Кредитні ініціативи» заборгованості по тілу кредиту станом на 21 липня 2014 року у розмірі 657 491,94 грн. (56 410,00 дол.США), відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

с у д д і :

Готра Т.Ю. Боднар О.В. Джуга С.Д.